Видавництво львівського медіафоруму
Книги видавництва
-
Нещасна земля
Щось глибоко не так з тим, як ми живемо сьогодні. Протягом 30 років ми були наче чесними у прагненні до матеріальних благ: насправді саме це прагнення тепер містить усе, що залишається від нашого відчуття колективної мети. Але ми забули, як це – думати про спільне благо: про його мету.
Ми нині не лише постідеологічні; ми стали постетичними. Ми забули про старі-добрі питання, які, власне, і визначали політику з часів греків: Чи це добре? Це справедливо? Чи це просто? Це правильно? Чи допоможе це створити краще суспільство? Яким має бути кращий світ?
Якщо ми хочемо замінити страх впевненістю, нам потрібна інша історія про державу та суспільство – історія, що несе моральні та політичні переконання. Розповісти таку історію – мета цієї книги.
-
Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним
У серці Європи посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від Центральної Польщі до Західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії. Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933–1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939–1941), а потім німецько-радянської війни (1941–1945) на цей регіон зійшло масове насилля у небачених в історії масштабах. Жертвами його стали головно євреї, українці, поляки, білоруси, народи країн Балтії. Дослідження авторитетного американського історика Тімоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи ХХ століття.
«Криваві землі» деконструюють природу споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та фашистської Росії. Книжка створює масштабну реконструкцію не тільки трагедії Голокосту, а й злочинів сталінського режиму, зокрема на території України, починаючи з 1933 року.
«Криваві землі» – важлива праця для розуміння історії України як простору, де зіштовхнулися два тоталітарні режими. Тімоті Снайдер послідовно показує, як обидві системи діяли за схожими принципами: через знецінення життя, знищення гідності та стирання пам’яті.
-
-
Про свободу
У світі релятивізму та боягузтва свобода є абсолютом абсолютів і цінністю цінностей.
Тімоті Снайдера називають «провідним інтерпретатором наших темних часів». Як історик він дав нам приголомшливі нові інтерпретації політичного колапсу та масових убивств. Як публічний інтелектуал він використав ці знання для порад і передбачень, працюючи проти авторитаризму.
«Про свободу» – це захоплива інтелектуальна подорож, яку Снайдер пропонує читачам, спираючись на праці філософів і політичних дисидентів, розмови з сучасними мислителями та власний досвід дорослішання в часи американської винятковості. Для Снайдера справжня свобода — це не так свобода від, як свобода процвітати, йти на ризик заради майбутнього, яке ми обираємо, працюючи разом.
-
Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття. Графічна адаптація
Графічна версія однієї з найрезонансніших праць американського історика Тімоті Снайдера «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття» втілена знаною, зокрема й українському читачу, німецько-американською авторкою та ілюстраторкою Норою Круґ. Ця унікальна книжка побачила світ українською завдяки співпраці видавництв «Човен» та «Видавництво».
Текстова версія цієї книжки уже виходила українською у 2018 році в перекладі Олесі Камишникової у видавництві «Медуза» і зараз є бібліографічною рідкістю. Для графічного видання Олеся допрацювала свій переклад, оскільки нам важливо було зберегти афористичність українського викладу.
За короткий час «Про тиранію» стала однією з найважливіших книжок останніх років про уроки історії, які необхідно знати всім. Це актуальний та лаконічний екскурс у двадцяте століття, найтемніші моменти якого ілюструють уроки протистояння сучасному авторитаризму у переконливій та доступній формі. Тімоті Снайдер звертає увагу на світові тенденції підваження демократії та пише про громадянську відповідальність за теперішні історичні процеси, створюючи інтелектуальний посібник для широкого кола читачів.
Крім дрібніших правок, в оновленому ілюстрованому графічному виданні Снайдер включив алюзії на поточну пандемію. Сторінки «Про тиранію» тепер подані тим осібним впізнаваним стилем Нори, вже відомим українському читачеві за романом «Вітчизна. Альбом німецької родини» – що є водночас графічними мемуарами, колажованою аплікацією, екскурсом в історію та скарбничкою особистих спогадів. Слова Снайдера набувають нове життя, колір і силу; афористичні роздуми вражають візуально і закликають до дії.
-
Солід. Взуттєва фабрика життя
Історія взуттєвої фабрики «Солід» — це захопливе дослідження про львівське підприємство неподалік площі Ринок. На ньому в роки Голокосту монахи Студійського Уставу із благословення митрополита Андрея Шептицького переховували євреїв. Це розповідь про о. Йозефа Петерса, «львівського Шинд-лера», який, будучи ченцем та священником, заснував успішне виробництво, яке потрапило в епіцентр подій порятункової акції Глави Греко-Католицької Церкви. У підвалах «Соліду» переховували жінок, дітей, чоловіків, яких нацистський режим прирік на знищення. Упродовж 1942-1944 років їх чимало було сховано та врятовано від страти. Обшуки, доноси, хвороби та голод вони пережили разом із монахами й дочекалися закінчення окупації.
-
Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка
«Шлях до несвободи» - одна із найважливіших для українського читача книг Тімоті Снайдера, бо вона про нас, про історію, свідками й учасниками якої ми є тут і тепер. Це книжка про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які приховані за цими подіями.
Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США від 2011-го до 2016 року. Серед головних подій - російські протести на Болотній площі в Москві, Революція Гідності в Україні, анексія Криму та вторгнення Росії на Донбас, криза біженців, Брекзит і перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США.
Тімоті Снайдер не лише ставить питання про те, чому ж ідея «кінця історії» була помилковою. Він доводить, як закладена в «кінець історії» неминучість, або ж, іншими словами, думка про те, що «ідеї не мають значення», могла докластися до створення сучасного політичного клімату.
-
Роздумии про двадцяте століття
«Ця книжка є історичною розвідкою, біографією та етичним трактатом», -вважає один із її співавторів американський історик Тімоті Снайдер. У фокусі його розмов із Тоні Джадтом - «історія сучасних політичних ідей у Європі та Сполучених Штатах; влада і справедливість у розумінні ліберальних, соціалістичних, комуністичних, націоналістичних і фашистських інтелектуалів від кінця XIX до початку XXI століть».
На думку Т. Снайдера, одними із найважливіших у їхніх розмовах із Т. Джадтом стали «роздуми про обмеження (і здатність до відродження) політичних ідей, а також про моральні поразки (і обов'язки) інтелектуалів у політиці». Водночас «Роздуми про XX століття» - це також і біографія історика й есеїста Т. Джадта, який народився в Лондоні в середині XX століття, після катаклізмів Другої світової війни та Голокосту, у час, коли комуністи утверджували владу у Східній Європі.
-
Хіросіма
«Хіросіма» — класика художнього репортажу та взірець американської журналістики ХХ століття. Сукупний тираж книги у світі склав понад 3 млн. екз.
6 серпня 1945 року вперше в історії людства застосовано ядерну зброю: американський бомбардувальник скинув атомну бомбу на японське місто Хіросіму. Понад 100 тисяч людей загинули, сотні тисяч отримали поранення та променеву хворобу. Рік по тому журнал The New Yorker присвятив окремий номер репортажу Джона Герсі, який зафіксував, що сталося з шістьома японцями, які вижили під час і після вибуху. У 1985 році Герсі написав новий текст, який став п’ятим розділом книжки: він докладно розповів, як склалася доля шести головних героїв книги.
-
Недовершене минуле. Французькі інтелектуали 1944-1956
У центрі уваги «Недовершеного минулого» — винятково помітна роль французьких інтелектуалів у європейському культурному та політичному житті після Другої світової війни. Тоні Джадт аналізує найгостріші розколи цієї спільноти: як французькі інтелектуали реагували на обіцянки і зради комунізму, як зберігали відданість радикальним ідеям, зіткнувшись з лицемірством сталінського Радянського Союзу, нових східноєвропейських комуністичних держав і самої Франції.
Джадт трактує інтелектуальні дилеми післявоєнних років як історію, яка ще не сягнула свого завершення. Французькі інтелектуали так до кінця і не змирилися з поширеним у ті роки гнітючим відчуттям, яке історик називає «моральною безвідповідальністю». Він наполягає, що її наслідком є недобросовісність і спантеличення, які зашкодили культурному становищу Франції, особливо у новозвільненій Східній Європі, і які досі заважають самим французам стати лицем до лиця з власним неоднозначним минулим.
-
Сьогодні ми намалюємо смерть
Руанда, 6 квітня 1994 року. У країні, розділеній протягом десятиліть між двома ворожими народами, тутсі та хуту, глава держави гине в авіатрощі. Серед хуту є лише одне тлумачення: за цим стоять тутсі. Через кілька годин після смерті президента розпочалася одна з найкривавіших сторінок сучасної історії – геноцид, під час якого протягом ста днів було вбито мільйон людей.
Ані миротворча місія ООН, ані потужна присутність Католицької церкви не запобігли різанині. Світ не втручався. Довгий час міжнародні медіа ігнорували криваву трагедію цієї крихітної африканської держави. Ті, які вижили, досі намагаються впоратися з травмою. Войцех Тохман багато разів повертався до Руанди, щоб зрозуміти, як після того, що там сталося, жити разом, чи це взагалі можливо. Він спілкувався і з тими, хто вижив, і з катами та свідками.
«Сьогодні ми намалюємо смерть» – це бентежне свідчення тих зустрічей, з якого неминуче виникає запитання «Чи всі ми забруднилися тією кров’ю?».
-
Найстрашніші дні мого життя
Обстріли вокзалу в Краматорську й торговельного центру у Кременчуці, бомбардування центру Чернігова та пологового будинку в Маріуполі, вивезення українських дітей до Росії, утримання цілого села у шкільному підвалі в Ягідному, переслідування людей і катівні на Херсонщині та Харківщині, окупація ЧАЕС та лікарні на Миколаївщині...
Збірка репортажів про ці події, які написали журналісти The Reckoning Project — ініціативи українських і міжнародних медій-ників, аналітиків та юристів з документування воєнних злочинів — історичний документ першого року великої війни. Голоси свідків і вцілілих, що зазвучали в них, уже зруйнували намір Росії вкотре приховати власні злодіяння і втопити пам'ять про них в океані брехні. Та, попри концентрований біль, тексти цієї збірки перетворюють трагічні спогади на докази, які можуть бути використані у судових процесах.
Книжка «Найстрашніші дні мого життя» вказує на шлях до розплати і дає надію на справедливість.
-
Струп. Іспанія роз'ятрює рани
Через 80 років після закінчення громадянської війни Іспанія все ще не знає, що робити з останками жертв. Минуло чверть століття від смерті генерала Франсіско Франко, і родини врешті наважилися розпочати пошуки вбитих рідних. Шукають їх і досі: у придорожніх ровах, засипаних криницях, на полях, у неглибоких спільних могилах. «Струп» - це оповідь про країну, яка заради майбутнього мала забути своїх примар і якій це не вдалося. Катажина Кобилярчик мандрує Іспанією - стежками померлих, убитих, зниклих безвісти. Мучеників та героїв. Жертв та злочинців. Спілкується з родинами, які хочуть шукати, і тими, які не бажають роз'ятрювати старих ран.
-
Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини
Ця книжка - про українські спільноти Донеччини та Луганщини, які діяли від початку 2000-х і до російського вторгнення 2014 року й існування яких російсько-радянський міф про Донбас заперечував. Про культурні простори, студентські середовища, українське село, розмаїті релігії. Про тих, хто хотів жити не в міфологізованому минулому, а у вільній демократичній Україні. Ці спільноти були голосами нових, непострадянських Донеччини та Луганщини, вбудованих у всеукраїнський контекст; пробудженням приспаного (пригнобленого, винищеного, закатованого) українства. Мета книжки - зробити відомою бодай частину їхньої історії.
-
Сєверодонецьк. Репортажі з минулого
Ці репортажі, за одним винятком, написані у 2020-2021 роках. Вони розповідають про Сєверодонецьк до повномасштабного вторгнення Росії. Читач дізнається про те, яким було і чим жило до 2022 року це місто Луганщини, місто на межі Донбасу і Слобожанщини; як воно переходило від ідентичності радянського промислового міста до усвідомлення себе містом у незалежній Україні. Одні репортажі розповідають про людей цього міста, інші - про локації, треті - про важливі для Сєвєродонецька події, зокрема 2004 і 2014 років. Авторка народилася і виросла в Сєвєродонецьку, тому в цій книжці балансує між репортажним письмом і суб'єктивним, часом іронічним, поглядом на місто.
Видавництво “Богдан”
Обране
