Видавництво Львівської політехніки
Книги видавництва
-
Фаріон Ірина Дмитрівна. Біобібліографічний показник
У виданні висвітлено життєвий, науковий та громадсько-політичний шлях відомого мовознавця та політика, доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон. У вступних статтях М. Тимошика, М. Слабошпиць-кого та О. Микитюк розкрито вагомі здобутки автора в науковій і політичній царині та роль Ірини Фаріон в суспільно-політичних процесах країни і науково-педагогічній діяльності. Біобібліографія містить повний перелік наукових та основних публіцистичних праць авторки, її культурологічних і просвітницьких проектів, блогів та інтерв'ю.
Для мовознавців, істориків, культурологів та широкого кола читачів.
-
Наука своєю мовою - нездолання твердиня. Збірник матеріялів Пулуюївських читань
Книга містить розвідки відомих українських дослідників про Івана Пулюя як носія націєцентричного світогляду, перекладача Біблії та першого українськомовного Молитовника, а також як засновника нової галузі фізики - електротехніки. До «Збірника...» входить низка публіцистичних статей та дописів самого мислителя, що вкрай актуальні, з огляду на загальну потребу українізації та мілітаризації українського суспільства і засвоєння базової максими від І. Пулюя: «Не говорять про мир ціною втрати свободи» і «Наука своєю мовою - це нездоланна твердиня».
«Збірник...» адресований якнайширшому загалові: від ліриків до фізиків, від перекладачів до тлумачів, від знавців до незнавців життєвого і наукового подвигу Івана Пулюя.
-
Мова краса і сила
Це дослідження перше в українському мовознавстві, у якому взаємини між мовою і людиною, мовою і нацією, мовою і державою розглянуто в онтологічно-діяхронному розтині: мова не лише передумова буття людини і суспільства - вона основа його творення упродовж століть (від XI до середини XIX століття). Унікальність і феноменальність української ситуації у тому, що не держава стояла на сторожі мови, а мова забезпечила собою всі можливості для відродження нації та держави. Цей феномен криється у метафоричному визначенні мови як "краси і сили ". "Краса" - це найвідкритіший звуковий бік мови, а "сила" - це її суспільно-креативна роль в українському націє-та державотворенні. Краса і сила мови - це те, що "двигнуло з упадку щ масу, якій, бачилося, не було рятунку" (І. Франко).
Позаяк мова - справа усіх і кожного, то це нетрадиційне лінгвістичне дослідження адресоване усім мовцям.