Література із розділу Історія (Культура і суспільство)
-
Історія України у датах і подіях
Федака С.
Укладений доктором історичних наук, професором Ужгородського національного університету, довідник містить близько 5 тисяч дат вітчизняної історії, охоплюючи практично усі значимі події, що відбувалися на широких теренах від Сяну до Дону, починаючи від появи тут найдавнішої людини (1 мільйон років тому) і до квітня 2018 року включно. Подано факти політичної, економічної, дипломатичної, воєнної, церковної, культурної історії. Особливу увагу приділено первісній добі, часам Хмельниччини і Руїни, визвольним змаганням 1917 - 1921 років, голодомору 1932 - 1933 років, Революції Гідності і сучасній постреволюційній добі.
-
Дневник "Андерсена"
Стрельцов И.
Александр Летучий, он же дядя Саша, он же — солдат той войны, которую «почему-то назвали "АТО"», — надиктовывает свои истории, дневниковые записи восьмилетнему Матвейке. О пережитом. О жизни на передовой, об обыденно-страшном, когда привыкаешь «к виду крови, к смерти, даже к мысли о собственной смерти». Потому что «смерть стала нормой жизни и без этого можно сойти с ума». Но здесь же есть место и солдатскому братству, юмору, взаимовыручке. Так и о таком может рассказать только очевидец — с мельчайшими деталями и нюансами, неизвестными «гражданским». Когда пишут дневник? Когда есть что сказать, когда не можешь не говорить. И даже когда говорить уже не можешь. Ибо тебя уже нет. Ты стал ангелом-хранителем. Но душа, как и раньше, болит — дневник пишется. К ребенок дал тебе имя — «Андерсен». Хотя все рассказанное - - совсем не сказка...
-
Нерівні брати: українці та росіяни від середньовіччя до сучасності
Каппелер Андреас
Анексія Криму та окупація частини Донбасу спричинила військовий конфлікт між, здавалося б, близькими Україною і Росією, «рівними серед рівних братами». Однак, ще починаючи від XVIII ст., для російсько-українських взаємин характерна асиметричність, яка сягнула апогею в ХІХ ст., коли Росія вважала «малоросів», як називали тоді офіційно українців, частиною «всеросійського» народу й заперечувала наявність у них самобутньої історії. Такий підхід досі зберігся в Росії і доволі поширений на Заході. Андреас Каппелер протиставляє йому перспективу (перехресної історії), яка передбачає вивчення триваліших взаємин, трансферів, контактів і конфліктів між державами, суспільствами, націями й культурами, а також процеси їхнього розходження, дистанціювання та дивергентного розвитку від середньовіччя до сучасності.
-
Унія
Єшкілєв В.
«Нова сила бродила й пінилася, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару — сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві сили утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», — Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».
Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав — Речі Посполитій, про роль православної церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
-
Гібридна війна Росії проти України після Революції гідності: Монографія
Дорожко М
У науковій монографії колективу авторів Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Університету Марії Кюрі-Склодовської з Любліна (Республіка Польща) на основі широкого кола джерел здійснено комплексний аналіз причин та наслідків гібридної агресії Росії проти України після Революції гідності у воєнно-політичній, юридичній, економічній та інформаційній сферах. Вперше в українській міжнародно-політичній літературі представлено позицію керівництва Польщі щодо новітньої російсько-української війни. Для усіх, хто цікавиться історією і сучасним станом українсько-російських відносин.
-
Іловайський щоденник
Зіненко Р.
Роман Зіненко народився 1 квітня 1974 року, і все його життя пов'язане з містом Дніпро. Він ніколи не вважав себе патріотом, але коли в 2014 році виникла загроза війни й втрати суверенітету України, колишній морський піхотинець записався серед перших у батальйон «Дніпро-1», щоб захищати своє місто і свою країну. Він був серед тих, хто опинився в пеклі Іловайська в серпні 2014-го, і не тільки вижив, а й допоміг вибратися з «котла» своїм товаришам, зокрема й тяжкопораненим. «Я вже здолав певний шлях, — пише Зіненко, — і на цьому шляху набув досвіду, якого немає у тих, хто лише нещодавно зважився стати на захист своєї Батьківщини. Моя місія — не вбивати, а поділитися набутим досвідом, який допоможе сміливим людям вижити в цій війні та повернутися до своїх родин».
-
Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба
Лазарович М.В.
Уже третій рік поспіль відзначаємо славетні дати, повязані з леґіоном Українських січових стрільців: 1914-й - 100-річчя з дня створення легіону УСС; 1915-й - 100-річчя битви на Маківці; 1916-й - сторіччя битви на Лисоні. Вони першими відновили збройну боротьбу за незалежність України після 200-літньої перерви. На прикладах боротьби усусів, котрі понад 100 років тому пішли захищати рідний край від споконвічного ворога вчаться патріотизму школярі та студенти.
У видавництві "Джура" підготовлена до друку книга професора М.Лазаровича "Леґіон українських січових стрільців. Формування. Ідея. Боротьба", у якій на основі архівних матеріалів розглядаються причини, передумови і наслідки зародження українського стрілецького руху в Галичині. Проаналізовано основні принципи та умови організації леґіону Українських січових стрільців, його завдання, особовий склад, участь в бойових діях, роль і значення стрілецтва у Листопадовій революції.
Ця книга, певною мірою, є незвичайною, оскільки автор доопрацьовував її, перебуваючи в Зоні АТО як вояк-доброволець Російсько-української війни 2014–2016 років.
-
-
Українські жінки у горнилі модернізації
Процеси модернізації стрімко увірвалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ століття, радикально змінюючи їхні соціальні ролі, повсякденне буття, систему цінностей, світогляд, сфери діяльності.
Де були і що робили жінки у вирішальні моменти історії України? Як вели себе під час примусової колективізації? Як переживали нацистських окупантів? Чи боролися з радянською владою у національному підпіллі? Як здолали Голодомор? Що для них означало «бути жінкою» у ті часи? Війна спонукала українок відчути себе громадянками, взявши до рук зброю, стати пліч-о-пліч з чоловіками у боротьбі за нове життя. Але ролі жінок того часу виходили далеко за рамки шаблонного набору «жертва, героїня або зрадниця».
-
Усе найцікавіше про історію і звичаї України
Галушко К.
З цієї книжки ви дізнаєтеся багато цікавого про минуле нашої країни, про те, які люди й народи тут мешкали, які давні спільноти та держави існували, які події відбувалися. Ви прочитаєте про звитягу і віроломство, подвиги і зради, винахідливість і випробування, поринете у світ дивовижних народних звичаїв і обрядів, доторкнетеся до скарбниці народної мудрості і захопитеся невимовною красою наших місцин
-
Хроніка колективізації та голодомору в Україні 1927-1933. Том 1. Початок надзвичайних заходів. Голод 1928-1929 років. Книга 1
Гриневич Л.
В основу праці покладено оригінальну наукову концепцію, згідно з якою методи здійснення колективізації в Україні та Голодомор 1932–1933 року були тісно пов’язані з воєнно-стратегічними планами сталінського керівництва, зокрема й щодо превентивної «чистки» тилу від потенційно нелояльного українського «елементу» на випадок майбутньої війни. Матеріали «Хроніки» дають чітке уявлення про масштаби та форми опору українського селянства, свідчать про щільний зв’язок соціальних і національних мотивів в антирадянських настроях населення України й увиразнюють геноцидну сутність Голодомору.
-
Політ в'язня.
Яценко Ю., Міронова В.
Навесні 2014 року львівський студент Юрій Яценко став українським політв'язнем у Російській Федерації за сфабрикованими звинуваченнями, опинився випадковим заручником російсько-української війни. Його залякували, катували, примушували свідчити проти близьких і проти власної країни, його намагалися підкупити і завербувати для співпраці. Юрій гідно витримав усі тортури, і врешті-решт зміг у боротьбі один на один зі страшною машиною російської катівні вийти переможцем. Проте цій перемозі передував цілий рік ув'язнення. Рік у місцях позбавлення волі, рік протистояння ФСБ, рік фізичних і моральних катувань. За мотивами цієї історії знято документальний фільм «Сильні духом». Події того року лягли в основу книги.
/catalog/3636/
Видавництво “Богдан”
Обране
