Література із розділу Біографії вітчизняних знаменитостей (Мемуари. Біографії)
-
Бандера. Шухевич. Мельник. Коновалець. Стецько. Сташинський. Судоплатов. Портрет на тлі епохи. (Великий науковий проект)
Яневський Д.Б.
Яку Українську Самостійну Соборну Державу хотіли бачити, про яку мріяли і за яку гинули в незліченній до сьогодні кількості ті, хто називали себе «українськими націоналістами»? Якою бачили її Провід ОУН і прихильники Степана Бандери? Чи можна було створити її в умовах нацистської та радянської окупацій?
Конфлікт навколо персони Степана Бандери роздмухується зацікавленими політичними та окремими представниками псевдонаукових кіл у сучасних Україні, Росії та Польщі, зводиться до примітивного: «за» чи «проти»? І за будь-якого з двох варіантів людина, яка відповідає, автоматично потрапляє в табір навіть не опонентів — кровних ворогів.
Ця книга про людей, які загинули. Написати і зрозуміти їхню історію — означає написати та зрозуміти історію і нашої країни, і її народу, зрозуміти історію тисяч українських родин, історію землі, просоченої людською кров'ю.
-
Богдан Ступка. Метаморфози
У цій книзі висвітлюється життя та творчість Богдана Ступки, великого українського актора театру та кіно. Читачі зможуть дізнатися про його стосунки з родиною, з друзями та про мистецтво акторства. Тут представлені біографічні нариси, фрагменти інтерв'ю та статті, присвячені цій непересічній особистості.
-
-
Такий він у нашій пам'яті. Спогади про Григора Тютюнника.
Слабошпицький М.Ф.
Спогади, представлені у пропонованій книжці, відтворюють живий і правдивий портрет одного з найвидатніших письменників України, життя і творчість якого назавжди залишаться яскравою і неповторною сторінкою в історії української літератури. Повага Григора Тютюнника до героїв його творів, колоритне зображення їхнього життя, взаємин, їхнього побуту, рідкісне знання мови та психології народу, соковитий гумор і сьогодні приваблюють читачів, викликають у нас почуття симпатії й любові до звичайної людини, поваги до рідного народу і вдячності автору цих творів.
-
-
Сковорода. Біографічні художні твори
Драч І.Ф.
Світ і донині не може сказати: «Я знаю Сковороду», хоч про життя і творчість українського генія розповідають тисячі видань. До творення цього доробку долучилися й автори збірки. Іван Драч і Віра Мельник написали кіносценарій «Варсава» — цим ім'ям з потрійним змістом: син Сави, апостол-праведник та син миру, тобто громадянин світу, любив називати себе Григорій Сковорода. У майбутньому фільмі він постане живим і сучасним, мудрецем, який не повчає, а навчає. Тим часом Юрій Мушкетик у повісті «Диявол не спить» змальовує ситуацію, коли мудрий філософ не спромігся відповісти на численні запитання-докори свого колишнього спудейського кривдника, а нині теж бездомного блукальця Сидора Даниленка. Чи письменник усе-таки свідомо не дав слова Сковороді? Хай читач подумає…
-
Саша
Власенко І.
Якщо зараз згадують про Олександру Куліш, яка писала під псевдонімом Ганна Барвінок, то переважно як про дружину Пантелеймона, автора «Чорної ради». Але за цим фактом несправедливо зникають і особистість, і творчість цієї письменниці.
її подружнє життя не можна назвати щасливим — чоловік був людиною не тільки творчою, але й пристрасною. І хоча Барвінок називала себе першою українською письменницею і зазначала, що почала писати задовго до того, як з'явилися народні оповідання Марка Вовчка (Марії Маркович), можна вважати, що почалося все від образи: Куліш аж надто захопився Марком Вовчком, а незабаром виявилось, що цікавить вона його не лише як письменниця...
Так хто ж все-таки був першою українською письменницею — Ганна Барвінок або Марко Вовчок? З кого все почалося?.. І чи важливо це насправді? Адже обидві були першими жінками, які шукали себе і своє місце у чоловічому світі.
-
Утікач Тодось.
Власенко І.
Тодось Осьмачка (1895-1962) — видатний український поет і прозаїк, який не підкорився сталінським душогубцям, хоч ті й випустили «на нашу землю із самого споду людської злоби найлютіших собак в образі людей». Він не залицявся до влади, не продавав себе і рятувався від арештів, вдаючи божевільного у божевільні. Письменник виїхав за кордон у надії перехитрити «агентів гепеви» і боротися зі Сталіним за допомогою Слова. Але «комунівські відьми» разом зі справжнім божевіллям знайшли його і там. Тодось боровся до кінця, не знаючи, чи стане світ кращим. Довго не знали про це і його читачі в Україні, яким він адресував свої найболючіші одкровення. Бо їх теж «опромінювали всепроникливими струмами» пропаганди й брехні. Та якби Осьмачка раптом дожив до нашого часу, певно, нарешті він знайшов би ту «справжню Україну», яку весь час шукав і про яку боліла його душа й переймався розум. Україну, якою ми можемо пишатися, а не тільки любити.
-
Павло Скоропадський. Портрет на тлі епохи (м)
Яневський Д.Б.
На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Павло Скоропадський — герой російсько-японської та Першої світової війни, корпусний командир, ініціатор його, корпусу, українізації, нащадок старшинського козачого роду. Особиста харизма генерал-лейтенанта, наявність такої-сякої професійної команди відкривали можливості стабілізувати соціально-економічну, політичну ситуацію в країні. Але того не сталося. Чому? Саме про це текст, який Ви тримаєте в руках.
-
-
-
Я тут. Ми тут. Ми всі — це Україна. Феномен Володимира Зеленського
Мужні завжди гуртуються в героїчний час - разом із президентом проти ворога повстали всі, кому дорогі Україна, свобода і демократія. Про феномен українців, їхньої Батьківщини та її лідера Володимира Зеленського як людини, громадянина і президента, про його шлях, друзів та команду, опонентів і ворогів, про те, чому Україна та Росія обрали різні шляхи після розпаду СРСР, ця спостережлива й аналітична розповідь польської журналістки.
/catalog/3504/
Видавництво “Богдан”
Обране
