Література із розділу Біографії вітчизняних знаменитостей (Мемуари. Біографії)
-
-
Сковорода. Біографічні художні твори
Драч І.Ф.
Світ і донині не може сказати: «Я знаю Сковороду», хоч про життя і творчість українського генія розповідають тисячі видань. До творення цього доробку долучилися й автори збірки. Іван Драч і Віра Мельник написали кіносценарій «Варсава» — цим ім'ям з потрійним змістом: син Сави, апостол-праведник та син миру, тобто громадянин світу, любив називати себе Григорій Сковорода. У майбутньому фільмі він постане живим і сучасним, мудрецем, який не повчає, а навчає. Тим часом Юрій Мушкетик у повісті «Диявол не спить» змальовує ситуацію, коли мудрий філософ не спромігся відповісти на численні запитання-докори свого колишнього спудейського кривдника, а нині теж бездомного блукальця Сидора Даниленка. Чи письменник усе-таки свідомо не дав слова Сковороді? Хай читач подумає…
-
Саша
Власенко І.
Якщо зараз згадують про Олександру Куліш, яка писала під псевдонімом Ганна Барвінок, то переважно як про дружину Пантелеймона, автора «Чорної ради». Але за цим фактом несправедливо зникають і особистість, і творчість цієї письменниці.
її подружнє життя не можна назвати щасливим — чоловік був людиною не тільки творчою, але й пристрасною. І хоча Барвінок називала себе першою українською письменницею і зазначала, що почала писати задовго до того, як з'явилися народні оповідання Марка Вовчка (Марії Маркович), можна вважати, що почалося все від образи: Куліш аж надто захопився Марком Вовчком, а незабаром виявилось, що цікавить вона його не лише як письменниця...
Так хто ж все-таки був першою українською письменницею — Ганна Барвінок або Марко Вовчок? З кого все почалося?.. І чи важливо це насправді? Адже обидві були першими жінками, які шукали себе і своє місце у чоловічому світі.
-
Утікач Тодось.
Власенко І.
Тодось Осьмачка (1895-1962) — видатний український поет і прозаїк, який не підкорився сталінським душогубцям, хоч ті й випустили «на нашу землю із самого споду людської злоби найлютіших собак в образі людей». Він не залицявся до влади, не продавав себе і рятувався від арештів, вдаючи божевільного у божевільні. Письменник виїхав за кордон у надії перехитрити «агентів гепеви» і боротися зі Сталіним за допомогою Слова. Але «комунівські відьми» разом зі справжнім божевіллям знайшли його і там. Тодось боровся до кінця, не знаючи, чи стане світ кращим. Довго не знали про це і його читачі в Україні, яким він адресував свої найболючіші одкровення. Бо їх теж «опромінювали всепроникливими струмами» пропаганди й брехні. Та якби Осьмачка раптом дожив до нашого часу, певно, нарешті він знайшов би ту «справжню Україну», яку весь час шукав і про яку боліла його душа й переймався розум. Україну, якою ми можемо пишатися, а не тільки любити.
-
Павло Скоропадський. Портрет на тлі епохи (м)
Яневський Д.Б.
На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Павло Скоропадський — герой російсько-японської та Першої світової війни, корпусний командир, ініціатор його, корпусу, українізації, нащадок старшинського козачого роду. Особиста харизма генерал-лейтенанта, наявність такої-сякої професійної команди відкривали можливості стабілізувати соціально-економічну, політичну ситуацію в країні. Але того не сталося. Чому? Саме про це текст, який Ви тримаєте в руках.
-
Людина без шкіри. Психотип Василя Стуса
Пуніна О.
Двадцять днів, проведених разом із Василем Стусом 1972 року в камері київського КДБ, дали можливість фаховому лікарю-психіатру Семену Глузману поставити йому незалежний «діагноз»: Василь Стус — це людина без шкіри, яка гостро відчувала фальш, брехню і чужий біль. Такою, настільки промовистою і влучною, метафорою Семен Глузман фіксує одну з ключових відносних констант Сту-сової індивідуальної своєрідності: йдеться про вразливість людини, яка гостро відчуває. Цей нарис — намагання збагнути спектр душевного життя експансивної постаті Василя Стуса, її стабільної внутрішньої конституції зі схильностями, потенціалами і самовираженням, а отже, відчитати форми взаємин письменника зі світом.
-
-
-
Я тут. Ми тут. Ми всі — це Україна. Феномен Володимира Зеленського
Мужні завжди гуртуються в героїчний час - разом із президентом проти ворога повстали всі, кому дорогі Україна, свобода і демократія. Про феномен українців, їхньої Батьківщини та її лідера Володимира Зеленського як людини, громадянина і президента, про його шлях, друзів та команду, опонентів і ворогів, про те, чому Україна та Росія обрали різні шляхи після розпаду СРСР, ця спостережлива й аналітична розповідь польської журналістки.
-
Я вибрав свободу ; спогади
Перед вами спогади Віктора Кравченка — українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку, яка сколихнула весь західний світ.
-
Жити Таїнством. Вісім розмов із митрополитом Борисом Ґудзяком
Матіяш Богдана
Книжка розмов між духовним авторитетом митрополитом Борисом Ґудзяком і письменницею Богданою Матіяш е нагодою у час війни зосередитися на низці тем, які запрошують до віднайдення в собі самих внутрішнього миру. Вісім розмов, записаних за різних обставин, охоплюють чималий тематичний спектр: це внутрішнє, духовне життя людини та її стосунки з Богом; пошук власного покликання; засади, на яких творився нинішній Український католицький університет у Львові; роль та місце Церкви в сьогоднішньому світі; рефлексії довкола російсько-української війни тощо. У час, коли ми всі зранені війною, духовні пропозиції владики Бориса можуть бути особливо цілющими і життєдайними.
Видання буде цікавим широкому колу читачів: і тим, хто віддавна шанує владику Бориса Ґудзяка як духовного лідера, і тим, для кого ця книжка стане нагодою знайомства з ним.
-
/catalog/3504/
Видавництво “Богдан”
Обране
