У пустелі Нью-Мехіко 16 липня 1945 р. таємно підірвали першу атомну бомбу. Вражений руйнівною силою свого творіння, Дж. Ро-берт Оппенгеймер, керівник Мангеттенського проекту, відтоді затявся боротися проти розробки водневої бомби та не допустити ядерної війни. Утім подальші випробування зброї масового ураження на містах Хіросіма й Нагасакі звели нанівець усі його старання.
Оппенгеймера підозрювали в тому, що він комуніст і шпигун СРСР. Він зазнав утисків і переслідувань з боку ФБР і мусив полишити будь-яку громадську діяльність. Його приватне життя так само зазнало втручань: телефон прослуховували, дружину Роберта виставляли запійною п'яничкою, а йому самому приписували низку позашлюбних стосунків і з жінками, і з чоловіками. І так само, як створення атомної бомби знищило Оппенгеймера як науковця і публічну персону, ще жахливіша бомба знищила його тіло й розум. І цю таємницю він тримав у собі до останньої хвилини, намагаючись оминути настання вже особистої катастрофи.
Лише 1963 р. президент Кеннеді реабілітує вченого, і завдяки цьому постать Оппенгеймера набуде іншого значення для усього світу.
Книга «Оппенгеймер. Тріумф і трагедія Американського Прометея» є результатом 30-річної роботи: численних інтерв'ю з родиною, друзями й колегами Оппенгеймера, пошуків у архівах ФБР, аналізу записів промов і допитів, знахідок приватних документів. Скрупульозна біографія, у якій означено засадничі для наукового світу й історії загалом віхи життя найвідомішого вченого свого покоління, однієї зі знакових постатей XX ст., для якої тріумф і трагедія міцно переплелися гордієвим вузлом.
Видавництво “Богдан”
Обране
