Література із розділу Проза (Вітчизняна література)
-
-
Мовчуще Божество. Романи Куліша
Домонтович В.
«Романи Куліша» — белетризована біографія Пантелеймона Куліша, що ілюструє, як у його епоху розвивалися любовні стосунки. Значна частина описаних тут любовних історій відбувається не у реальному житті, а у фантазіях людей, які активно листуються. Це абстрактні, вигадані, деформовані, ідеалістичні романи. Це історії захоплень і зречень, поривів і стриманості, палкої пристрасті і німотного мовчання. Героїнею одного із таких романів постає і Марко Вовчок. І саме їй В. Домонтович присвятив окрему, так і не завершену, однак від того не менш цікаву біографію «Мовчуще божество».
-
Планета Полин. Вибрані есеї
Забужко О.
У цьому томі зібрано найважливіші есеї Оксани Забужко останніх двох десятиліть, присвячені постатям і подіям, які авторка вважає культурно знаковими для сьогоднішньої епохи кризи гуманізму. «Жіночі», «чоловічі» й «колективні», всі ці «портрети» об'єднує глибоко особисте переживання авторкою біжучої історії, в яку вона вписує своїх героїв — і цим виявляє в ній, хоч якій на позір катастрофічній, невидимий раніше життєствердний смисл.
-
Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку
Блаженніший Святослав Шевчук
Складні й глибоко драматичні стосунки Лесі Українки з християнством, котрі становлять ядро її зрілої творчості, ніколи ще не були предметом професійного богословського аналізу. Московська синодальна цензура забороняла твори письменниці «за безбожництво», радянська комуністична хвалила «за атеїзм» і водночас ті самі п'єси не допускала на сцену. Тож смисл тієї запеклої «релігійної війни», яку провадять герої Лесі Українки і вона сама з офіційною церквою, залишався для читача закритим. Аж до сьогодні, коли Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук і письменниця Оксана Забужко зустрілись, щоб обмінятися думками про твори Лесі Українки на сюжети з євангельської та ранньохристиянської історії. Пропоноване видання містить записи чотирьох таких розмов, а також аналізовані тексти Лесі Українки в авторській редакції.
-
Торнадо. Роман
Мушкетик Ю.М.
Короткий роман «Торнадо» видатного українського письменника лауреата Шевченківської премії, Героя України Юрія Муш-кетика охоплює період від останнього десятиліття існування радянської імперії до наших днів. Саме ці роки зі швидкістю й потужністю грізного торнадо пронеслися над Україною і українцями, залишивши за собою, окрім руїн колишнього життя й цілої імперії зла, руйнацію в долях, але й надію в душах багатьох героїв роману. Вони проходять через тяжкі випробування, але вірять, що після торнадо неодмінно побачь незглибиме чисте небо України.
-
-
Млини мелють поволі: роман
Бабкін С.
Книга Сергія Бабкіна «Млини мелють поволі» - спроба автора дослідити, навіть більше, препарувати психологію його героїв на перетині соціального та екзистенційного.
Неможливо лишатись байдужим до того, як складаються долі одного з головних персонажів - Горислава та його матері Авеліни, котрій хлопець прагне помститися за родинну трагедію, в якій звинувачує її одну. Кожен із другорядних героїв робить їхню історію об'ємнішою і більш тактильною.
Деталізована візуалізація тексту, відверта кінематографічність багатьох сцен, нелінійність сюжету - сприяють ще більшому оживленню героїв повісті. Натуралістичні описи поєднуються з ліричними відступами, а також сюрреалістичними, наближеними до притчових вкрапленнями.
І насамкінець влучне розгортання внутрішніх монологів героїв - це те, що надає книжці «Млини мелють поволі» тієї тяглості і напруженості, що не дають відірватись від читання.
-
Пацики
Дністровий А.
Вперше опублікований 2005 року, роман «Пацики» одразу здобув культовий статус відвертого літературного свідчення про буремний кінець епохи вісімдесятих і початок дев'яностих на руїнах помираючого «совка». Тут є все, що сором'язливо замовчували тогочасні ЗМІ і що ніколи не звучало на педрадах шкіл, ПТУ чи технікумів: епічні битви «район на район», перші кримінальні досвіди, хлопці й дівчата, які, заледве ступивши на поріг своєї юності, змушені вчитися виживати у цьому жорстокому, майже неконтрольованому хаосі стрімких соціальних і культурних змін, що пророкували близький крах старої системи.
Після першої публікації роману Анатолія Дністрового охрестили «українським Берджесом» — за епічністю, відвертістю, жорстоким реалізмом і правдою життя роман не поступається, а то й перевершує знаменитий «Механічний апельсин». Але водночас проза Дністрового нам набагато ближча, оскільки написана для нас і про нас свідком тієї непростої, але по-своєму романтичної епохи, яку багато хто з нас запам'ятав на все життя.
-
Порожнє небо
Радек Рак
Люблін міжвоєнних років - і невелике русинське село на Підкарпатті. Алхіміки, чаклуни, демонічні та пекельні істоти, що крокують вулицями міста поряд з їхніми мешканцями, і трагедія людей, в яких залишається лише пам'ять про самих себе: пам'ять розмита й нетривка, де реальність поєднується із казкою та міфом; пам'ять, носієм якої є лише ті, хто пережив - і вижив. Пам'ять, яка відходить разом із ними. Місто й село, реальність і казка утворюють на сторінках цієї книжки вигадливі візерунки.
Радек Рак у своїх інтерв'ю часто говорить про себе як про нащадка польських селян-кріпаків. Ця подвійна оптика - міського жителя, який засвоїв культурні та літературні канони сучасного світу, та людини, яка намагається не забувати свого коріння, - накладає відбиток на більшість авторських творів. А відтак з'являються химерно переплетені сюжети, де персонажі народної демонології та (квазі)історичні герої зіштовхуються у вирі місць та міст, занурюються в польське повсякдення останніх трьох століть, - та ще й так майстерно переплетені, що часом і не відділити міф від реальності.
-
Куліш. П’єса на дві дії
Діброва В.
Пантелеймон Куліш - ключова фігура української літератури. Письменник, перекладач, етнограф, культурний діяч, автор «кулішівки», абетки, якою ми користуємось і нині. Водночас - надзвичайно суперечлива постать. У різні часи він був козакофілом, малоросом, слугою імперії, прихильником польської шляхти, європейцем, ентузіастом ісламу, хуторянином. І завжди щирим, зарозумілим і натхненним. Класичний портрет освіченого східняка. Чим не персонаж для п'єси?
-
Медуза-Горгона. Роман
Слоньовська О.
Роман «Медуза-Ґоргона» є питомою частиною художнього тетраедра, створеного за принципом пірамідки Рубика: разом із романами «Загублені в часі», «Інстинкт саранчі» та «Знехтувані Ноєм» роман «Медуза-Ґоргона» становить єдине ціле. Головною героїнею цього художнього тексту є письменниця, тож читач отримує нагоду причаститися до секретів літературної творчості, навіть зіставити й порівняти окремі колізії роману «Медуза-Ґоргона» з колізіями новел «Intermezzo» та «Цвіт яблуні» М. Коцюбинського чи драми В. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Як і всі інші частини тетраедру, цей роман Ольги Слоньовської є взірцем сучасної інтелектуальної прози, тому спроможний викликати широке обговорення як читачами, так і літературознавцями, а водночас усім, без винятку, принести естетичну насолоду від його прочитання.
-
Три сходинки, п’ять свічок: роман
Моклиця М.
Це книга про Шлях, ні, про п'ять шляхів, про три сходинки, про численні випробування і прозріння. Словом, як і всі інші книги, -про життя. Або про людину. Точніше - про себе. Сповідь? Мемуари? Автобіографія? Ні, щось інше. Навіть у добу жанрових феєрверків ця книга не стане для вас зустріччю зі знайомцем, скоріше здивує. Також: потішить, розважить, розсмішить, розчулить, змусить замислитись і зіграти нову для вас роль. Це книга для неспішного читання, подорож у минуле, яке насправді теперішнє чи майбутнє.
Для вузького кола Читачів. Втім, може утворитись друге, третє і навіть четверте коло - не будемо загадувати наперед.
/catalog/3488/
Видавництво “Богдан”
Обране
