Література із розділу Проза (Вітчизняна література)
-
Мені здалося - я живу завжди. Вибрані твори
Стус В.
Заборонений, але не зломлений.
Непохитний і чесний. Справжній син свого народу й відчайдушний його захисник. Випробування, що випали на його долю, підточили б силу богів. Проте не силу волі Василя Стуса.
Загартований життєвими викликами, він став крицею перед буревієм лиха, зберігши м'якість серця й теплоту душі. Його могутнє слово майорить прапором свободи і є дороговказом для тих, хто загубився в житті. їм я поета вписане вогняними літерами в історію нашої країни, палаючи крізь віки. Як і безсмертна душа й творчість генія Василя Стуса.
У цьому подарунковому виданні вміщено повний текст збірки «Палімп-сести», який не перевидавався 21 рік, а також вибрані твори й листи поета.
-
Бо є так
Прохасько Т.
Ця груба книжка короткої прози збудована за взірцем клепсидри - водяного годинника. Десять років досвіду пізнання розпорошені у кількох десятках нотаток, кількох тисячах речень. Читаючи їх, можна всіляко поводитися із часом. Залежно від налаштування струменя. Пропустити через себе на повну силу впродовж кількох днів; випускати мало не по краплі впродовж кількох років... Або віднайти якусь власну ненормальну гру з ритмом закручування і відкручування годинникового краника.
-
Останній день (Рідне)
Хвильовий М.
Микола Хвильовий (1893—1933), один з основоположників пореволюційної української прози, писав про себе: «Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, — я… романтик!».
До видання увійшли твори М. Хвильового останніх років його життя. Панівним у тогочасній літературі був метод соцреалізму. Проте твори Хвильового мають ледь помітні прояви сатири та дошкульної іронії, подекуди й елементи психологічних конфліктів. Герой оповідання «Щасливий секретар» — справжній служитель партії, він не має ні батьківського, ні родинного почуття, однак щасливий. У творі «Останній день» письменник вирішив показати, що навіть із персонажа-робота, бездушного автомата, можна до певної міри зробити «живу» людину. До голосу майстра слова, який збирався вивести українську літературу на європейський шлях, тоді вже ніхто не дослухався...
У серії «Рідне» також вийшли друком збірки М. Хвильового «Сині етюди», «Я (Романтика)», «Вальдшнепи», «Досвітні симфонії».
-
Місто (Рідне)
Підмогильний В.
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — український письменник і перекладач, один із найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
Минуло майже сто років від написання роману «Місто», але він і досі є актуальним. І сьогодні мрійники вирушають у мандри, полишаючи свої домівки в селах, у пошуках кращої долі й далеко не завжди знаходять те, що шукають.
Молодий енергійний сільський юнак Степан Радченко приїздить до Києва, вступає до економічного вишу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Він зустрічається із сільською дівчиною Надійкою, сумлінно навчається в інституті, але гординя й амбіції беруть своє, і Степан вирішує підкорити місто…
Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Добрий Бог. Оповідання», «Невеличка драма».
-
Самсон і Надія: роман (Ретродетектив)
Курков А.Ю.
Ранньою весною 1919 року у Самсона Колечка під час вуличного погрому козаки зарубали батька, йому самому відтяли вухо. У Києві заворушення, місто знову захоплене більшовиками, але вони майже не контролюють ситуацію. Городян грабують справжні і фальшиві червоноармійці, по околицях Києва раз по разу господарюють банди всіляких отаманів — Зеленого, Григор'єва, Струка... Виживати стає все складніше. За збігом дивних обставин — завдяки письмовому столу покійного батька — Самсона Колечка беруть на службу до міліції. Ця справа для нього абсолютно нова, протее він одразу, починає розслідувати злочини — ті, що здійснюють червоноармійці, які в нього оселилися. Розслідування Самсона призводять до абсолютно непередбачуваних наслідків...
-
Вифлеєм: роман-триптих.
Лис В.С.
Володимир Лис — український літератор, журналіст, лауреат Коронації слова, Гранд-Коронації, Золотий письменник України — 2016.
Від біблійних часів, перед початком і в перший рік нової ери, через події Другої світової війни й до кінця XX ст. — такий діапазон роману-триптиху «Вифлеєм». Його сюжет зав’язано у міцний вузол, у ньому діють і сумнозвісний цар Юдеї Ірод, і римський намісник, відомий зі сторінок Біблії Квіріній, і його раб-нишпорка, далекий предок українців Скитій, який шукатиме новонародженого «царя світу». Німецький офіцер Генріх фон Заукель двічі опиниться в охопленій вогнем Україні. А ще новітні Ромео і Джульєтта драматичних воєнних літ: українка Яринка і поляк Збишек. А ще: чи зможуть селяни з Великої Волині Юхим і Люба поселитися в омріяному домі та чи врятується донька українки Марії та єврея Давида Бетті…
Що змінилося з часу відомих трагічних подій у Вифлеємі та в людських душах і світі взагалі, як відбилися і повторилися ці події вже у бурхливому XX ст. з його Голодоморами й Голокостом?
-
Рагу из зернистой икры: роман (Група крові)
Лобусова И.И.
Мир шоу-биза не знает доброты. Он жесток, коварен и карает за каждую ошибку, даже самую мелкую. Хотя опасность может подстеречь даже там, где, казалось бы, никаких ошибок совершить нельзя. Не менее жесток и модельный бизнес. С еще более непредсказуемыми и коварными правилами игры.
К сожалению, этого не знала сестра Ри, когда приехала к ней. Но это очень хорошо осознавала сама Марина (которую в тусовке и называют Ри). Она давно уже выбилась в звезды, правда, не без помощи мужа, успела привыкнуть к этому положению, и нет такой силы, которая заставит ее пойти на попятный.
Сестра, муж, сын бывшего продюсера — Марина пробивает себе дорогу всеми мыслимыми и немыслимыми способами. И на что она решится сейчас, чтобы остаться на вершине славы?
-
-
-
Добрий Бог. Оповідання (Рідне)
Підмогильний В.
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один із найвидатніших українських прозаїків XX ст. Письменник залишив по собі чималий доробок, хоч і був репресований у розквіті творчих сил.
В. Підмогильний тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921—1923 років письменник торкається у творі, — який вважав одним зі своїх найкращих, — «Син». Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.
-
Остап Шаптала. Повісті. (Рідне)
Підмогильний В.
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження, перекладач, літературознавець, мовознавець. Сприяв входженню української літератури до європейського культурного простору.
В інтелектуально-психологічній прозі В. Підмогильного самотність та відчуженість головних персонажів породжені несвободою людини в абсурдному світі. Остап Шаптала, герой однойменної повісті, після смерті рідної сестри відчуває перед нею провину та потрапляє в «межову ситуацію». Письменник застерігає від ілюзій та пошуку об’єктів поклоніння, якими можуть бути не лише люди, а й ідеї, речі та образи. Герой «Повісті без назви» розшукує у місті чарівну незнайомку, щоб заново осягнути цінність людського існування. Цей твір містить роздуми про мету мистецтва, а отже, частково розкриває естетичні погляди В. Підмогильного.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Добрий Бог. Оповідання», «Місто» та «Невеличка драма».
-
Сільські історії
Дімаров А.А.
У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.
Більшість героїв — люди вікові, їм довелося дивитися в очі найстрашнішої насильницької смерті, яка в роки війни сліпо косила всіх підряд, а біля них кружляла найдовше.
Автор не робить своїх героїв ідеальними — це звичайні люди зі своїми перевагами та недоліками: працьовиті й добрі, ледачі й злі, гострі на слово й мовчазні, старі й молоді, зі своєю вдачею та долею.
/catalog/3488/
Видавництво “Богдан”
Обране
