«Принцип втручання» — це детектив. І водночас не-детектив. Це драма і комедія, смішна до сліз і зворушлива до ненависті історія. Це книга, на якій можна ворожити. Або різко закрити і кинути в обличчя ворогу, хай навіть твій ворог тимчасово дивиться на тебе із дзеркала.
Героїня книги-жінка з дірою у грудях. На тому місці, де мало б бути серце, у неї діра. Діра, звідки кілком стирчить загибель на війні чоловіка, з яким жінка так і не встигла ані попрощатися, ані з'ясувати стосунки. А ще особиста юнацька драма, а ще низка таємниць, які, з одного боку, нас не вбивають, а з іншого — чомусь не роблять сильнішими.
Єдиною опорою і розрадою Станіслави стала робота. Чистий холодний розум, логіка і математика - ось її безпечна гавань, ось світ, де вона встановлює власні правила гри та почувається в безпеці.
І з цього світу формул та рівнянь її висмикує прохання, яке неможливо відхилити. Але й погодитися на нього теж неможливо, тому що це дивно. І абсолютно нелогічно. І ще трошки смертельно небезпечно.
А втім, доцент кафедри вищої і прикладної математики перетворюється на кухаря. І сім днів проводить у місті свого дитинства, з якого вона колись вилетіла пробкою і поклялася ніколи не повертатися.
Завдання мінімум на цей тиждень —проникнути на весілля і переконатися, що наречена жива. Завдання максимум — знайти і покарати вбивцю.