Література із розділу Проза (Вітчизняна література)
-
Ост: роман у 3-х томах. Т.3: Втеча від себе
Самчук У.
«Втеча від себе» — останній роман трилогії «OST» («Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»). У кожному із трьох томів «OST» відтворена частина української історії XX століття.
Події «Втеча від себе» розпочинаються 1945 року на території Німеччини. Головні герої — Іван Мороз, його дочка Віра — повинні зробити нелегкий вибір: їхати на Захід чи повертатись в Радянську Україну. Вихід українця за межі національного простору не визначається Уласом Самчуком як «втеча від себе», а як історична необхідність самозбереження особистості для повернення та здійснення своєї національної місії.
-
Приворотне зілля. Роман
Капранови
Чи знаете ви українську жінку?
Ні, ви не знаєте української жінки. Та вона і сама себе не знає.
Свого часу Брати Капранови поставили відомий експеримент з потопленням для доказу того факту, що українські жінки - відьми. Не всі лишилися задоволені результатами цього експерименту, але спростувати їх не зміг ніхто.
У романі авторів знаменитого «КОБЗАРЯ 2000» експеримент продовжують дуже компетентні люди. Цікаво, якими будуть їхні висновки?
-
Прокляття інших
Одного зимового ранку російське місто Чєлябінск зазнало удару з неба. Що сталося насправді, зрозуміли лише кілька людей, адже інші нічого не помітили. Після удару країною поширюється невідомий смертельний вірус, що охопив сотні тисяч людей.
Російська влада приховує апокаліптичність наслідків пошесті, що її західні засоби масової інформації назвали "Russian tongue" ("Російський язик"), закриває кордони і ліквідовує заражених. Ситуацією намагаються скористатися політичні й силові структури Росії та України.
Четверо людей, об'єднаних бажанням врятуватися, намагаються вибратися з Росії назавжди...
-
Гонихмарник
Корній Д.
У місті, яке пахне кавою й дощами, зустрічаються він і вона... Банально? Мабуть. Приблизно так починається більшість романів про кохання.
А якщо написати по-іншому: зеленокоса студентка зустрічає у сучасному Львові таємничого незнайомця, який легко закохує в себе дівчат, котрі не можуть опиратися його магнетизму. Ба більше, він розуміє мову неба, повеліває хмарами, дощами, сніговіями. Тому що він дводушник-гонихмарник. Коли ж додати, що дівчина та — не звичайна відлюдькувата дивачка, а талановита художниця з роду непростих, то стає зрозумілим — цей роман не тільки про кохання. У ньому органічно переплелися терпка містика, праукраїнські вірування, стара магія гір, поліські легенди, призабуте прокляття характерника та наша реальність, в якій покровитель міста святий Юрій любить гуляти дахами, лузати гарбузове насіння і переконаний, що кохання таки сильніше за долю.
-
Схизматик. Діти Каїна: роман
Пахомова Т.Г.
Надсяння під час Другої світової війни. Малий Степан Дідич не мав дитинства. Була війна, прихід німців та нелюдські воєнні побори, криваві сутички між родинами поляків та українців, злидні, невизначеність. Лихо ковтало людей не пережовуючи. Боротися було марно — Дідичі виживали, як і всі інші. Якось пристосувалися, притерпілися. Та починається лиховісне переселення українців, влаштоване владою «совітів». Страх жити далі стає сильнішим за страх смерті. Степан опиняється на допиті в НКВС за підозрою у співпраці з бандерівцями. Хлопець розуміє, що тепер чекає на нього та його рідних. Юний Дідич знову шукає свої істини на хиткій кладці між польським тавром «схизматик» і радянським — «переселенець».Та у світі зла не все однозначно.
-
Приречені на щастя: Фантастичний роман про Адама і Єву та про їхню любов.
Чемерис В.Л.
Роман-хроніка, роман-казка, роман-легенда - так можна визначити жанр твору сучасного українського письменника. Його головні герої Адам і Єва внаслідок трагічного випадку у космосі приречені на... щастя. Наперекір критичній ситуації, що склалася, долаючи відчай і горе, герої знаходять у собі мужність протистояти силам природи. Між ними народжується світле і чисте почуття. Вони, нарешті, знаходять одне одного.
Трагедія і оптимізм, лірика й посмішка стали тим сплавом, з якого й народився цей твір.
-
Чорний хліб: роман
Фоззі
Це історія маленької жінки, якій довелося розбиратися з викликами долі по-чоловічому. її єдиного сина, Омрина, вбили одноплемінники, свої. Поки він тонув, вони забивали його баграми, бо забирати в морських духів їхню здобич — погана прикмета. Але ще гірше — забрати в матері її дитину. Тому слід поквитатися з винними. З тими, хто правив те жорстоке дійство, і з тими, хто мовчки спостерігав. Поквитатися так, як заведено в її народу, коли за певних обставин люди — це неначе ще одна здобич. Свої чи чужі — однаково. Для когось це називатиметься помстою. Для неї — справедливістю.
-
Внутрішня історія. Anus. Несподівані відкриття
Рашиді К.
Десятеро незнайомців опинилися на далекому Солдатському острові: усі отримали дивне запрошення приїхати сюди, до розкішного будинку. Однак поки вони не розуміють, хто і для чого їх викликав... Через певний час починається жахіття: хтось жорстоко й вигадливо вбиває гостей, а зі столу, на якому стояло рівно десять порцелянових статуеток, перед кожним убивством зникає одна... Як ця моторошна історія пов'язана із дитячою лічилкою? І, головне, хто наступний?
Роман «І не лишилось жодного» було екранізовано безліч разів, зокрема відомим є фільм «Десять негренят».
-
Лихе око: роман
Кокотюха А.А.
Лора Кочубей їде до Житомира, щоб залагодити дрібну проблемку, яку створив охоронець банку Вадим. Його дружина Зоя переконана: колишня свекруха, Віра Домонтович, його зурочила. Декілька років тому Віра скоїла злочин і сіла до в'язниці. Поки жінка відбувала покарання, її син — перший Зоїн чоловік — трагічно загинув. І коли Віра вийшла на волю, пішли чутки: вона метиться кожному, кого вважає винним у смерті сина. її лихе око прирікає на загибель. Усе це попервах видається маячнею, та під час першої і єдиної зустрічі Віра Домонтович устигла кинути своїм лихим оком і на Лору Кочубей...
-
Вальдшнепи
Хвильовий М.
Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов; 1893–1933) — один з основоположників пореволюційної української прози, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.
«Вальдшнепи» — незакінчений роман Миколи Хвильового, у якому письменник осмислює наслідки революційних перетворень в Україні та зачіпає тему її національного відродження. Персонажі твору розчаровані в комуністичній партії та нещодавній революції, прагнуть нових ідеалів. Вони постійно полемізують, дошукуються відповідей на найгостріші суспільно-політичні питання доби в «заштатному городку» на дачі. Головний герой роману без докорів сумління «виконував свої обов'язки перед революцією», а тепер намагається позбутися колишньої «великої ідеї». До збірки також увійшли новели «Ревізор», «Злочин», сатирична повість «Іван Іванович», у якій висвітлюються патологічні процеси, що сталися із суспільством у збільшовиченій Україні в часи непу, й порушується питання щодо оманливості особистостей, які претендували на звання господарів нового життя, та інші твори.
-
Досвітні симфонії
Хвильовий М.
До видання ввійшли поетичні збірки М. Хвильового «Молодість» та «Досвітні симфонії», а також вірші, що за життя автора друкувалися лише у різних періодичних виданнях. Буйно-романтичній поезії Хвильового властивий вільний віршовий розмір та експресивний, повен жаргонних висловів оточення письменника словник. За словами відомого тогочасного літературного критика, він «мішає оливу з водою і роздвоюється між романтикою і занадто тверезими вимогами життя»
-
Земля
Кобилянська О.Ю.
Ольга Кобилянська (1863—1942) — видатна письменниця-демократка, класик української літератури. її творча спадщина велика і різноманітна: поезія в прозі, новели, оповідання, повісті, романи.
Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді й високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі.
Усім своїм єством пов'язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує і береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але ж боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії та сподівання, свою віру в землю.
/catalog/3488/