Кажуть, приватизація - це вже історія. У 1990-х роках в Україні почали нагромаджувати такий капітал, як в Америці у ХVІІІ-ХІХ сторіччях. Сильніші збагачувались завдячуючи слабшим, ставали мільйонерами, а бідні ставали ще біднішими. Автор прагне показати цей період у проголошеній незалежній Україні без прикрас, через призму долі простих українців, а не новітніх мільйонерів, - які ж вони - нелегальні гастарбайтери; їхнє гостре відчуття втрати рідного дому через корупційні схеми, нищення економіки, розкрадання державного майна. Мільйони безробітних. Така наша історія. Такими ми були і є. А якими можемо бути? З пам’яті нічого не зникає, вона з нами. Свідки-очевидці тих подій досі шукають нелегкі шляхи виживання. Хто знайшов своє місце на базарі, хто перекваліфікувався, а хто залишив Україну, - дітей без батька, матері, а ті ростуть собі самі. Нині на заробітках у Європі, в Америці, в інших країнах мільйони українців, заручників ситуації. У кожного своя відповідь, розуміння, відчуття. Не сумніваюсь, той, хто прочитає цю книгу, знайде в ній щось зі свого пережитого. Будуть і такі, які кидатимуть каміння в бік автора за те, що вивів на чисту воду тих, хто нажився на людях. Але дуже хочеться, щоб самі читачі зіставляли, порівнювали, замислювались над фактами і явищами сьогодення, людськими характерами, дошукувались істини: чому повсюдно брехня, локшина, яку повісили нам на вуха? Чому ми не отримали обіцяного добротного життя?