Кобилянська О.Ю. - книги і біографія
Книги автора
-
Ніоба (Рідне)
Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби та її дітей переспівували на свій лад чимало митців ще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією тим, що «... описана мною „Ніоба” існувала справді, і всі її діти були нещасливі… Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також». У повісті уособленням горя та страждань є дружина священника Анна Яхнович. Їй не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість. Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.
-
Людина. (Рідне)
Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення. Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас, за словами авторки, принесла багато «мук творчості» — чотири рази перероблювалася. Тим часом «За ситуаціями» писалася «з такою силою чуття, що викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська. Єднає повісті доля головних героїнь — така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.
-
В неділю рано зілля копала (Рідне)
Повість Ольги Кобилянської (1863—1942) «В неділю рано зілля копала» -- один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до роздумів про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки, про їхній вплив не тільки на власне життя, а й близьких.
-
Царівна
Ольга Кобилянська (1863–1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».
-
Земля
Ольга Кобилянська (1863—1942) — видатна письменниця-демократка, класик української літератури. її творча спадщина велика і різноманітна: поезія в прозі, новели, оповідання, повісті, романи.
Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді й високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі.
Усім своїм єством пов'язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує і береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але ж боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії та сподівання, свою віру в землю.
-
Через кладку (Рідне)
Ольга Кобилянська (1863–1942) — класик української літератури, авторка модерної прози. Її творча спадщина велика й різноманітна. На написання повісті «Через кладку» письменниця зважилася не одразу — довго роздумувала. Хотілося сказати про дуже особисте й водночас не давати волю власним почуттям. Можливо, тому розповісти про непросте кохання-протистояння вона довірила чоловікові та ще й у формі щоденникових записів, які мають здатність угамовувати пристрасті. Власне, їх тут небагато, зате є плетиво настроїв, думок, розкрито глибину почуттів, внутрішній світ головних героїв — Мані Обринської та Богдана Олеся. Їхній шлях одне до одного пролягав через кладку, яка у цій зворушливій повісті одночасно символізує і бар’єр, і єднання протилежностей, і загалом людське життя.
-
Земля: Повість (Повість)
Споконвіку мірилом багатства та достоїнства селян вважалася земля. Якщо людина мала власне поле, її сприймали як доброго хазяїна, працьовитого і вартого поваги, якщо ж не мала, називали холопом та зневажали, хоч би якими особистими рисами вона володіла. Саме навколо землі постійно роїлися думки селян, саме через неї сталася описана у повісті трагедія братовбивства. Авторка, глибоко розуміючи психологію селян, з майстерністю описує своїх героїв у хвилини радості і неймовірного горя, оспівує їхню любов та пошану до землі.
Соціально-психологічна повість «Земля» вважається одним із найкращих творів про селянство не лише в українській, а й у світовій літературі.
-
В недiлю рано зiлля копала…; Impromptu phantasie; Valse melancolique (Класна література)
До збірки входять надзвичайно поетичні та емоційні твори Ольги Кобилянської (1863—1942), пронизані мотивами вальсу й романтичної пісні-балади, що надають їм ліричної схвильованості, допомагають глибше проникнути у внутрішній світ героїв і задуматись над вічною загадкою жіночої душі. Вірність і зраду, ревнощі й кохання, сердечні радощі й болі переживають героїні цих творів, прагнучи знайти своє щастя. Письменниця подає власну інтерпретацію загальнолюдських "вічних" тем, хвилюючи нас, пробуджуючи чисті почуття, спонукаючи замислитись над істинними цінностями життя.
-
Земля: повість (Класна література)
Повість "Земля" Ольги Кобилянської (1863—1942) — соціально-психологічний твір, що став знаменним явищем в українській літературі і поставив авторку у ряд найвидатніших художників світу. В основу твору покладено факти, пов'язані зі вбивством Савою — молодшим сином найзаможнішого селянина в селі, де проживала родина Кобилянських, — свого старшого брата за землю. Але за змістом повість виходить за межі родинної хроніки. На прикладі життя однієї сім'ї письменниця показує внутрішній світ героїв твору і коріння злочину шукає не стільки у прагненні володіти власністю, скільки в глибинах людських сердець.
Видавництво “Богдан”
Обране
