Куліш М.Г. - книги і біографія
Книги автора
-
new
Драматичні твори (Наше)
До видання ввійшли драматичні твори письменника. Лібрето музичної вистави «Хуторянка, або Співана хвала молодої перед весільними гостьми» базується на біблійних та українських фольклорних елементах. Твори «Байда, князь Вишневецький», «Цар Наливай» і «Петро Сагайдашний», що утворюють «драмовану трилогію», є своєрідною авторською реконструкцією жанру історичної драми-хроніки та першою спробою творчого засвоєння набутків шекспірівської драматургії в українській літературі.
-
Мина Мазайло. Вибрані твори (Перлини української класики)
Одного дня харківський службовець Мина Мазайло вирішує: необхідно негайно змінити своє прізвище. Бо від цього українського селянського «Мазайло» самі клопоти й неприємності. І взагалі, хіба можна ставитися серйозно й шанобливо до людини з таким прізвищем? От якби «Мазєнін»... Тоді все зміниться, жити стане краще, зникнуть проблеми. Цей намір спричиняє справжню війну в родині, перетворюючи рідних людей на ворогів.
Також до збірки увійшли п'єси «97», «Патетична соната», «Макле-на Граса».
-
Маклена Ґраса. Публіцистика (Рідне)
До збірки ввійшли знакові п’єси М. Куліша «Патетична соната» і «Маклена Ґраса». Також збереглася чимала частина публіцистичної спадщини драматурга, зокрема часів його діяльності в системі народної освіти та в газеті «Червоний шлях». Ці статті й виступи теж публікуються у збірці.
«Маклена Ґраса» — це остання п’єса Миколи Куліша й остання постановка Леся Курбаса як режисера «Березоля». Після цієї п’єси М. Куліш уже не міг нічого писати, а Курбас робив постановки тільки в таборах. Вистава, що готувалася посеред Голодомору, стала останнім ковтком свободи для покоління Розстріляного відродження.
-
Мина Мазайло. П'єси (Рідне)
Сатиричну п’єсу «Мина Мазайло» не дарма називають філологічним водевілем: комічні слова й фрази, факти кумедного зросійщення українців, пародія на мовні дискусії тощо. Усе це смішно, але водночас це сміх крізь сльози.
Мина Мазайло соромиться власного прізвища — занадто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка навчила б його говорити «по-руському». Проте, коли Мина замислюється над варіантом свого майбутнього прізвища, — Сірєнєв, Розов, Алмазов, — його син Мокій хоче відтворити повну форму родового прізвища…
-
Сільська трилогія. Автобіографія (Рідне)
Микола Куліш (1892–1937) літературній діяльності присвятив майже все своє життя — 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був на Соловках, в ув’язненні. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.
П’єси «97», «Комуна в степах» і «Прощай, село» становлять своєрідну трилогію про українське село 1920–1930 років.
Драма «97» — за кількістю загиблих від голоду в одному тільки українському селі — була написана 1924 року. Автор надіслав п’єсу до Харківського театру ім. І. Франка, де її було вирішено ставити, але зі значним цензуруванням, зокрема, без згадки про справжній голод в Україні. І навіть у такому вигляді вона мала шалений успіх…
До збірки також увійшла п’єса «Отак загинув Гуска», автобіографія письменника й уривки «Із записника».
-
Народний Малахій. Листи (Рідне)
Микола Куліш (1892–1937) літературній діяльності присвятив майже все своє життя — 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був в ув’язненні на Соловках. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.
«Народний Малахій» — утопічна історія «висококультурного» сільського листоноші Малахія Стаканчика. Малахій, що перекладається як «посланець Божий», прагне зруйнувати бездуховне існування людства. Живучи в постреволюційний час, він уявив себе обраним світу цього, а за мету взяв негайне реформування суспільства.
Прем’єра п’єси відбулася 1927 року, коли її поставив український режисер Лесь Курбас. Радянське керівництво змушувало переробляти спектакль, бо розуміло, до чого може призвести революційно налаштоване населення. А 1929 року заборонило п’єсу остаточно. Після цього «Народного Малахія» бачили тільки на спектаклях українських діаспор.
-
-
Микола Джеря: повість. (Скарби)
Повість Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) "Микола Джеря" — справжня енциклопедія українського життя XIX століття. Микола Джеря шукає правди і справедливості, завжди стає на захист принижених. Разом з героєм, змушеним утікати від розправи, ми мандруємо Україною, стаючи очевидцями різноманітних, часто несподіваних та напружених подій. Навіть повернувшись через двадцять років додому вже сивим дідусем, Микола не втратив почуття людської гідності, невгасимої гордості, сміливості та прагнення до волі.
-
Народний Малахій; Маклена Граса: П‘єси. (Скарби)
Твори Миколи Куліша (1892—1937) стали новим словом в українській драматургії початку XX століття. Трагікомедія "Народний Малахій" та соціально-метафорична драма "Маклена Ґраса" вражають своєю глибиною та самобутністю, вони пронизані тривогою за людину, її майбутнє та долю світу в цілому. Особлива творча манера М. Куліша і нині не втратила своєї оригінальності, завдяки чому його п'єси становлять інтерес не лише для українського, а й для європейського глядача.
-
Мина Мазайло; Патетична соната: п'єси (Скарби)
До пропонованої збірки увійшли п'єси Миколи Куліша (1892—1937), що стали новим словом у модерній українській драматургії та європейській культурі в цілому. У комедії "Мина Мазайло" письменник у легкій пародійній формі на тлі чвар однієї родини зумів показати всі підводні камені тогочасної українізації, змусивши глядача сміятися і замислюватися водночас. Не менш серйозну загальнолюдську тему протистояння почуттів та обов'язку порушено і в ліричній драмі "Патетична соната", герой якої опиняється по інший бік барикад від своєї коханої й мимоволі стає слухняною зброєю в руках очільниці таємної організації. У цьому творі вдало поєднано рух, слово і музику, а ритм йому задає однойменна соната великого Бетховена.
Видавництво “Богдан”
Обране
