Цвейг С. - книги і біографія
Книги автора
-
new
Марія Антуанетта. Марія Стюарт
Стефан Цвейг (1881–1942) — австрійський письменник, відомий як майстер психологічної прози й історичної біографії. До видання ввійшли два історичні романи Цвейга — «Марія Антуанетта» (1932) та «Марія Стюарт» (1935), у яких автор із притаманною йому проникливістю досліджує долі жінок, які змінили світ, заплативши за це надто високу ціну.
У романі «Марія Антуанетта» постає трагічний образ юної королеви, яка у вирі Великої французької революції проходить шлях до гіркого усвідомлення своєї долі й знаходить у собі силу і мужність з гідністю зустріти смерть.
«Марія Стюарт» — драматична історія шотландської королеви, втягнутої у нескінченні інтриги та боротьбу за трон, де кожен крок може стати фатальним.
-
Магеллан. Людина та її діяння; Амеріґо, або Як дійшло до історичної помилки
«Магеллан» — книга, що описує епоху Великих географічних відкриттів, — належить до числа кращих творів австрійського письменника Стефана Цвейга (1881—1942). Її дія розгортається в той час, коли Португалія стає морською державою і висуває на світову арену видатних людей. У центрі оповіді — доля Магеллана, людини величезної волі, відваги і мужності, яка здійснила неймовірне за складністю плавання — першу успішну навколосвітню експедицію. Також до видання входить повість про Амеріго Веспуччі, великого мандрівника, чиїм ім’ям названо цілий материк, якого він не відкривав.
-
Марія Антуанетта: роман
«Ця книга — художня біографія французької королеви Марії Антуанетти, яка написана відомим австрійським письменником Стефаном Цвейгом (1881—1942). П'ятнадцятирічною дівчинкою донька імператриці Марії Терезії покинула Відень, щоб вийти заміж за майбутнього французького короля Людовіка XVI. Безтурботна, жіночна, примхлива Марія Антуанетта мислила своє життя як низку задоволень, навіть не підозрюючи, що через двадцять років після урочистого в'їзду в Париж вона буде змушена все своє — корону, дітей, життя — боронити від подій Французької революції, пройти шлях від трону до Гільйотини й померти, не втрачаючи відваги та величі перед світом.
-
Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше
У книжці «Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше» С. Цвейг розповідає про трьох ключових творців, провісників XX століття, які, мабуть, вплинули на сучасне розуміння мистецтва, творчості, релігії чи не більше за всіх інших. «Ці три героїчних образи — Гельдерлін, Кляйст і Ніцше — навіть у зовнішній долі виявляють разючу подібність: так, ніби для них був складений один гороскоп. Всі троє гнані якоюсь надпотужною... надприродною силою із затишного «я» в згубний циклон пристрасті і передчасно закінчують свій шлях в жахливому потьмаренні розуму, в смертоносному сп'янінні почуттів — божевіллям або самогубством.
-
-
Світ учора: спогади європейця
«Світ учора» — заключна книга Стефана Цвейга (1881—1942), відомого австрійського письменника, яка вийшла друком уже після смерті автора. Книга багато в чому автобіографічна, проте скоріше це біографія цілого покоління, якому довелося пережити дві світові війни; це своєрідний гімн Європі, написаний вигнанцем на іншому континенті.
«Світ учора» — сповідь глибоко нещасливої людини, відірваної від усього, що їй близьке, дороге і зрозуміле, людини, яка із сумом усвідомлює, що все, чим вона жила досі, залишилося у дні вчорашнім...
Стефан Цвейг так і не зміг змиритися зі своїм новим статусом покинутого і забороненого автора й у 60-річному віці звів рахунки з життям.
-
Марія Стюарт
«Марія Стюарт» — один з кращих життєписів, що належить перу найпопулярнішого австрійського письменника Стефана Цвейга (1881—1942). У романі зображено протистояння Марії Стюарт, шотландської королеви, яка претендувала ще й на англійський трон і для якої на першому місці завжди були поклики серця і тільки потім — аргументи розуму, та англійської королеви Єлизавети, що школи не пізнала радощів материнства й подружньої любові. Але передусім це була боротьба не двох королев, а двох Жшок — видатних, розумних, підступних, хоробрих, які діяли в ім'я любові та влади, і кожна з них заплатила за це свою ціну.
Видавництво “Богдан”
Обране
