Котляревський І.П. - книги і біографія
Книги автора
-
Вибрані твори (іван Котляревський)
Серія Yaka ШКОЛА від Yakaboo Publishing представляє вибрані твори першого класика нової української літератури - Івана Котляревського. Примірник його «Енеїди» був навіть у бібліотеці Наполеона, а п'єси користуються величезною популярністю і сьогодні. Персонажі Котляревського впізнавані своєю неповторністю і харизматичністю, вони схиляють читачів до себе і відкривають шлях до нової сторінки української літератури.
До вашої уваги два найвідоміші твори Івана Котляревського: «Енеїда» і «Наталка Полтавка»
-
-
Енеїда
Ще не так давно «Енеїда» Котляревського стала першою ластівкою відродження української літературної мови. Пізніше талановиті малюнки художника Анатолія Базилевича стали чудовою оправою для цього діаманта українського гумору та сатири. Повна палітра кольорів тільки трішки добавила життя цим безсмертним творам. Шануймо класиків!
-
-
Енеїда. Наталка Полтавка. Москаль-чарівник
До книжки ввійшли бурлескно-травестійна поема «Енеїда» та п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», що належать перу видатного класика української літератури Івана Петровича Котляревського. Ці твори вплинули на подальший розвиток вітчизняної літератури. Козаки-троянді стали втіленням національного духу й лицарської слави, а їхні пригоди — зображенням поневірянь запорожців після зруйнування Січі. Наталка Полтавка і москаль-чарів-ник — улюблені персонажі українського націонал ьног&театру.
Видання розраховане на широкий загал шанувальників українського слова.
-
Енеїда. Наталка Полтавка ... Поема,п'єси, листи (Шкільна б-ка укр. та світ. літ-ри)
«Гостро-проблемний» — так у радянські часи називали цей роман найвідомішого українського письменника сучасності Павла Загребельного. 1 дійсно, навіть назва у нього була «гострою» та «проблемною» — «Зло». Аіе яке «зло» може бути у радянській державі, в якій соціалізм вже переміг, а комунізм от-от настане? Ні-ні, ніякого зла, та й «гостроти і проблемності» — чим менше, тим краще. Звідти — зміна назви на «радянсько-оптимістичну» (насправді — прилизану і ніяку), звідти — перепони, які ставали на шляху цього роману до читача, звідти — ножиці цензорів, які без жалю вирізали ті самі «гострі» й «проблемні» місця, заради яких автор і писав цей роман...