Павич М. - книги і біографія
Книги автора
-
Еротичні історії
«Оповідач, що рівний Гомеру» — так називають сербського письменника Мілорада Павича (1929–2009). Перекладач і професор, один із представників постмодернізму в європейській літературі. Починав як поет і літературознавець, проте світову славу здобув як прозаїк. Павича вважають одним із творців так званої «нелінійної прози» — прози ІІІ тисячоліття. Його книги часто побудовані у вигляді словників, таро, енциклопедій, театру або дзеркал. Творам письменника властива простота й одночасно багатовимірність текстів, які заманюють читача в магічну гру.
У людському житті, як і в літературі, є місце для багатьох іпостасей любові. У цій збірці оповідань знову звучать улюблені теми Мілорада Павича: кохання, загадкові сни, пристрасть, інстинкт і розум, еротика. Як завжди, у його творах реальність існує поруч із вигадкою. Чітко визначити, де між ними проходить межа, виявляється непросто. Сюжети розказаних історій не завжди можливо окреслити словами — залишається щось таке, що можна лише відчути. Письменник вважав, що «швидше за все людина забуває прекрасні моменти життя». Ніби не бажаючи цього визнавати, він у своїй книжці нагадує читачеві про душу й тіло людини, про любов та ерос.
-
Остання любов у Царгороді
«Оповідач, що рівний Гомеру» — так називають сербського письменника Мілорада Павича (1929–2009). Перекладач і професор, один із представників постмодернізму в європейській літературі. Починав як поет і літературознавець, проте світову славу здобув як прозаїк. Павича вважають одним із творців так званої «нелінійної прози» — прози ІІІ тисячоліття. Його книги часто побудовані у вигляді словників, таро, енциклопедій, театру або дзеркал. Творам письменника властива простота й одночасно багатовимірність текстів, які заманюють читача в магічну гру.
«Остання любов у Царгороді» — це роман-таро. Кожен із 22 розділів, що мають назви карт Таро, є окремим оповіданням, яке дозволяє читачеві поринути у справжню містичну гру. Від того, як ляжуть карти, залежить сюжет і характер розв’язки роману. Але, зображуючи стосунки героїв, автор пропонує читачеві й самому передбачити власну долю. Треба лише розкласти карти й, керуючись їхнім тлумаченням, поданим у змісті, читати розділи роману в тому порядку, у якому вони випали. Як завжди, Павич продовжує традицію несподіваних експериментів з літературною формою. Залишаючись вірним собі, він водночас абсолютно впізнаваний і непередбачуваний.
-
Хозарський словник. Чоловічий примірник
«Хозарський словник» (1984) існує у двох версіях — «чоловічій» та «жіночій», які відрізняються одним реченням, що впливає на трактування деяких подій. Це роман-лексикон, побудований у формі словника. У ньому автор досліджує масове навернення хозарів наприкінці ІХ століття до однієї з трьох релігій — християнства (Червона книга), ісламу (Зелена книга) чи юдаїзму (Жовта книга). Кожна частина містить записи у вигляді енциклопедичних статей, які іноді суперечать одна одній, що створює ефект багатоголосся. У романі переплетено історію, містицизм, філософію та літературну гру. Саме читач обирає послідовність статей, поєднує фрагменти в єдину картину або залишає їх як химерну мозаїку. У цьому виданні представлений чоловічий примірник словника.
-
Хозарський словник. Жіночий примірник
«Хозарський словник» (1984) існує у двох версіях — «чоловічій» та «жіночій», які відрізняються одним реченням, що впливає на трактування деяких подій. Це роман-лексикон, побудований у формі словника. У ньому автор досліджує масове навернення хозарів наприкінці ІХ століття до однієї з трьох релігій — християнства (Червона книга), ісламу (Зелена книга) чи юдаїзму (Жовта книга). Кожна частина містить записи у вигляді енциклопедичних статей, які іноді суперечать одна одній, що створює ефект багатоголосся. У романі переплетено історію, містицизм, філософію та літературну гру. Саме читач обирає послідовність статей, поєднує фрагменти в єдину картину або залишає їх як химерну мозаїку. У цьому виданні представлений жіночий примірник словника.
-
Остання любов у царгороді: посібник для ворожіння (Карта світу)
«Оповідач, що рівний Гомеру» — так називають сербського письменника Мілорада Павича (1929-2009), книжки якого заманюють читача в магічну гру, затіяну великим мудрецем, філософом, містифікатором. Його творам властива простота й одночасно багатовимірність текстів, віртуозна ексцентричність форми, що дозволяє вважати Павича одним із творців так званої «нелінійної прози» — прози III тисячоліття.
«Мій четвертий роман — «Остання любов у Царгороді» — по суті є рома-ном-таро... Він не передбачає долю своїх героїв, а вішує долю самому читачеві, і читач сам може її відшукати у книзі. Під час ворожіння можна вбачати значення карт у розділах роману (які мають ті ж назви, що й окремі карти), можна вбачати смисл розділів роману в значеннях карт, можна використовувати роман і без огляду на карти... А можна, керуючись тлумаченням карт Таро, поданим у змісті, спочатку розкласти карти на столі, а вже потім читати розділи роману в тому порядку, який випав у картах» (Мілорад Павич).
-
Еротичні історії (Карта світу)
«Оповідач, що рівний Гомеру» — так називають сербського письменника Мілорада Павича (1929-2009). книжки якого заманюють читача в магічну гру, затіяну великим мудрецем, філософом, містифікатором. Його творам властива простота й одночасно багатовимірність текстів, віртуозна ексцентричність форми, що дозволяє вважати Павича одним із творців так званої «нелінійної прози» — прози 111 тисячоліття.
Іія книжка не може не зацікавити читача, адже до неї увійшли історії, які поєднані однією дуже важливою темою, а саме любовно-еротичною (зрештою, назва книжки говорить сама за себе). В них реальність існує поряд з вигадкою, і чітко зрозуміти, де між ними проходить межа, виявляється подекуди досить нелегко. Як у більшості творів Павича, сюжети цих оповідей не можна окреслити тільки словами — завжди лишається шось таке, шо можна лише відчути. І кожен цс відчуває по-своєму. Адже письменник звергається до нашого ероса - власного, суспільного, загальнолюдського, а ця тема завжди буде хвилювати світ.
Видавництво “Богдан”
Обране
