Нечуй-Левицький І.С. - книги і біографія
Книги автора
-
Над Чорним морем
Саня Навроцька і Надія Мурашкова — подруги-українки в багатонаціональному Кишиневі, що сповідують космополітичні цінності й шукають власні життєві шляхи. Дівчата їдуть на відпочинок в Одесу, де пристрасті навколо кохання й ідеалів несподівано розгораються яскравим жаривом над Чорним морем. За прогулянками й інтелектуальними дискусіями герої — а заразом і читач — переосмислять ідеали, яких прагнуть, побачать себе та інших у новому світлі, а також зіткнуться з наслідками власного вибору.
Роман Івана Нечуя-Левицького «Над Чорним морем» пронизаний настроями української інтелігенції Півдня кінця ХІХ століття. Через голоси й долі персонажів автор порушує важливі питання: націоналізму, русифікації, відчуження від свого походження й минулого тощо. Й усе це поміж літніх краєвидів сонячної Одеси.
-
Над Чорним морем (КОЛІР) Vivat класика
Перший в українській літературі роман про Одесу, яку Нечуй-Левицький називає в чоловічому роді — Одес. Його космополітична, купецька, епікурейська Одеса — це простір для любові, забави, краси та споживання. На цьому тлі розгортаються два ідейні конфлікти: національна культура проти космополітизму та ідеалізм проти споживацтва й матеріалізму.
Інтелектуально роман зосереджено на питанні розвитку української ідентичності, а за сюжетом це кілька любовних історій. Письменник укотре виступає як захисник жіночих прав. А проте найбільше запам’ятаються з твору описи краєвидів над Чорним морем та взаємини між людьми — простими, смішними й вічно живими, що їх подарував нам веселий Нечуй.
-
Кайдашева сім'я
Соціально-побутова повість-хроніка «Кайдашева сім’я» пера видатного українського письменника-класика Івана-Нечуя Левицького (1838–1918) — це один з найулюбленіших серед українських читачів творів української літератури, на якому виросло вже не одне покоління українців.
У центрі зображення — родина Омелька Кайдаша. Автор майстерно змальовує повсякденне життя звичайної української селянської родини в часи після скасування кріпацтва. Життя, сповнене постійних конфліктів через різні дрібниці. З одного боку, у повісті багато смішних і веселих моментів, ситуацій, а з іншого — це сміх крізь сльози, справжня трагікомедія, адже автор показує нам, якою не має бути родина. Родина, де батько втрачає авторитет в очах синів; де свекруха не знаходить спільної мови з невістками, через що вони постійно сваряться й навіть б’ються; де немає сімейної злагоди й гармонії.
Яскраві й харизматичні персонажі, жива народна мова твору, соковита й багата, припаде до душі найвибагливішим читачам.
-
-
Хмари : повість
Середина ХІХ століття. У Києві набувають популярності просвітні твори, утверджуються ідеї народництва. Молоде студентство надягає українську свитку як знак своєї національності, як символ гордості за свою культуру, як протест проти деспотизму до українського народу. Починають лунати заклики до навчання простого люду: створення народних шкіл, видання книжок рідною мовою...
У центрі повісті — декілька поколінь київської інтелігенції. Одні — віддані прихильники тодішнього ладу, інші — готові плекати й поширювати науку, рідну культуру. Чи подолають ці ідеї опір царського самодержавства? Чи не затягнуть цих щирих поривань чорні хмари імперської системи, що вже нависли над тонкими променями українського пробудження?
-
-
Кайдашева сім'я: повість (Класна література)
За словами Івана Франка, повість "Кайдашева сім'я" належить до "найкращих оздоб українського письменства". З великою художньою силою І. Нечуй-Левицький на прикладі однієї сім'ї змалював український національний колорит. Перед читачем постає низка яскравих персонажів: забобонний Кайдаш, чванлива й пихата Кайдашиха, бриклива Мотря, понурий Карпо, доброзичливі Лаврін та Мелашка. Книга зачаровує непідробним гумором, веселими й дотепними діалогами, чудовими пейзажами та сценами щирого кохання.
-
Кайдашева сім'я: повість (Скарби)
За словами І. Франка, повість "Кайдашева сім'я" належить до "найкращих оздоб українського письменства". З великою художньою силою І. Нечуй-Левицький на прикладі однієї сім'ї змалював український національний колорит. Перед читачем постає низка яскравих персонажів: забобонний Кайдаш, чванлива й пихата Кайдашиха, бриклива Мотря, понурий Карпо, доброзичливі Лаврін та Мелашка. Книга зачаровує непідробним гумором, веселими й дотепними діалогами, чудовими пейзажами та сценами щирого кохання.
-
Хмари: повість (Класна література)
Головні герої повісті Івана Нечуя-Левицького (1838— 1918) "Хмари" — студенти, а з часом — професори Київської духовної академії та університету, їхні діти. Зі сторінок книги постають яскраві картини їхнього повсякденного життя: навчання, мрії, зустрічі, вечірки, дискусії, танці, залицяння, одруження тощо. Повість приваблює динамічним сюжетом, колоритною мовою, блискучим знанням народних звичаїв, мальовничими описами Києва та інших куточків України, вірою героїв у майбутнє і дає можливість читачеві краще зорієнтуватися в історії України, зблизька побачити, як і чим жила молодь того часу.
-
Кайдашева сім'я. Повісті, п'єса (Шкільна б-ка укр. та світ. літ-ри)
До книги відомого українського письменника-реаліста Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) увійшли повісті й оповідання з народного життя («Кайдашева сім'я», «Микола Джеря», «Баба Параска та баба Палажка»), в яких автор створив колоритні постаті з усіх верств населення, а також роман «Хмари», що присвячений темі української інтелігенції і зображує людей широких, прогресивних поглядів, які своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспективи нового, вільного і розумного буття.
-
Кайдашева сім’я: повісті
Молодий юрист Євген Рафалович приїздить до провінційного галицького містечка. Він має великі плани, прагне змінювати старий лад і відстоювати права галицьких селян. Тут він зустрічає Репну — свое перше кохання з часів студентства. Тоді її тітка силоміць видала дівчину заміж за нелюда Сталінського. Життя з ним понівечило Регінину долю. Рафалович чимало знав про цього звіра, про те, як той обожнював знущання. У серці Євгена з новою силою розгоряються приспані часом почуття, він упевнений, що перехресні стежки невипадково звели їх знову...
-