Лотоцька Є. - книги і біографія
Книги автора
-
new
На псевдо Рибка, на позивний Ромео
Дві людські долі, розділені десятиліттями, об’єднані циклічністю історії. Жінка, чия юність минула в підпіллі, молодість — у тюрмах і таборах, а старість, замість спокою, — під вибухами нової війни з одвічним ворогом. Колишня зв’язкова УПА, яка пронесла любов до України крізь зради, небезпеки, втрати й вимушене мовчання та дожила до часу, коли на боротьбу встали такі ж юні й безстрашні, як колись вона. Ромко — вчорашній студент, нині доброволець, що без тіні вагань міняє успішну кар’єру на холодні шанці. Яка таємниця єднає цих людей попри роки й відстань? Які випробування на межі людських можливостей зведуть їх разом? Між двома війнами — життя, пам’ять, рудий кіт як символ дому та дерев’яний ангелик як оберіг і таїна серця. Цей роман
-
Жінка роду мого
Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.
Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.
Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.