Міллер А. - книги і біографія
Книги автора
-
Бунт Тіла
Батьківська жорстокість не завжди виражається в побоях. До неї відноситься і брак турботи, ігнорування потреб і переживань дітей, безглузді покарання і приниження. Список нескінченний, але що найгірше — так це те, що дитина навіть в дорослому віці повинна ховати свої справжні емоції і беззастережно поважати батьків, не дивлячись ні на що. Це правило і норма, прийнята в суспільстві. Але дистанціювання від своїх істинних почуттів призводить до конфлікту розуму і тіла, адже останнє не може переконати себе любити те, що завдає йому біль. Книга відомого швейцарського психоаналітика допоможе зрозуміти свої пригнічені почуття і досягти гармонії між душею і тілом.
-
Спочатку було виховання.
«Те, що сталося з дитиною у перші роки її життя, неминуче відображається на ситуації у всьому суспільстві. Психічні розлади, наркоманія і зростання злочинності є зашифрованим вираженням прихованого у глибинах підсвідомості раннього дитячого досвіду. З цим твердженням здебільшого сперечаються, або ж, якщо й допускають його, то хіба що на рівні інтелекту. Оскільки емоційна сфера недоступна розуму, політичні діячі, юристи та психіатри, як і раніше, виходять із переважно середньовічних уявлень про те, що зло вкорінене в людській душі. Насправді вони лише приписують зло зовнішнім об'єктам, користуючись механізмом проєкції».
У цій книжці Аліс Міллер відкриває нам очі на те, якими руйнівними можуть бути наслідки виховання, покликаного зробити для дитини начебто все тільки найкраще.
Для цього вона аналізує «педагогічне виховання» і в деталях розбирає дитинство однієї наркозалежної, одного політичного лідера та одного вбивці.
-
Драма обдарованої дитини
Спільними темами досліджень, на яких побудовано цей труд, є походження втрати самого себе та шляхи самопізнання. Драма обдарованої, тобто чутливої, пробудженої дитини полягає в тому, що вона відчуває потреби своїх батьків у ранньому віку і пристосовується до них, навчаючись не відчувати своїх найсильніших, «небажаних» почуттів. Хоча пізніше цих небажаних почуттів не завжди вдається уникнути, вони залишаються відокремленими, а отже найважливіша частина справжнього Я не інтегрована в особистість. Це призводить до емоційної незахищеності та втрати собі, що спричиняє депресії або находити своє відображення в обдарованості. Наведені приклади унаочнюють невисловлене страждання дитини, сховане за ідеалізаціями, а також трагедію батьків, які колись самі були дітьми.