Хвильовий М. - книги і біографія
Книги автора
-
Я (Романтика). Повість про санаторійну зону (Шкільна бібліотека) (мг)
Видання містить твори з другої збірки прози М. Хвильового (1893–1933) «Осінь». Їх персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели «Я (Романтика)» відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він — «чекіст, але і людина», «м’ятежний син», який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини — матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті «Санаторійна зона» зображено пореволюційне суспільство. Нещодавні будівничі нового життя стають «зайвими людьми», вони відчувають власну несумісність із добою, прірву між ідеалами й дійсністю та лікуються від найрізноманітніших душевних хвороб. Зло, яке заподіяв головний персонаж повісті задля високої ідеї, знищило його власні життєві сили та врешті призвело до самогубства. Комуністичні ідеали героїв цієї збірки зруйновано, долі вчорашніх романтиків революції понівечено.
-
Повість про санаторійну зону. Сентиментальна історія. Я (Романтика)
Микола Хвильовий — один з найточніших діагностів своєї революційної доби. Автор, який, як ніхто, розумів особливості життєвого вибору своїх сучасників. Письменник, який зрештою й сам вирішив не чекати неминучого арешту і 13 травня 1933-го вистрілив собі у скроню.
Його ім'я стало забороненим. Навіть могилу Хвильового зрівняли із землею, а на її місці влаштували «парк культури й відпочинку». Немає могили, немає пам'ятника, немає текстів... Здавалося б, усе втратилося безповоротно. Втім через роки тексти Хвильового віднайшли свій шлях додому.
V цій книжці ви знайдете три твори Миколи Хвильового — «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія» та «Я (Романтика)». Тексти, за якими можна уявити, яким він був, якою була та епоха. Персонажі Хвильового — «безґрунтовні романтики», герої, сповнені розпачу, не здатні навести мости між власним романтичним світоглядом і реальністю, в якій ці цінності втрачають сенс.
-
-
Останній день (Рідне)
Микола Хвильовий (1893—1933), один з основоположників пореволюційної української прози, писав про себе: «Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, — я… романтик!».
До видання увійшли твори М. Хвильового останніх років його життя. Панівним у тогочасній літературі був метод соцреалізму. Проте твори Хвильового мають ледь помітні прояви сатири та дошкульної іронії, подекуди й елементи психологічних конфліктів. Герой оповідання «Щасливий секретар» — справжній служитель партії, він не має ні батьківського, ні родинного почуття, однак щасливий. У творі «Останній день» письменник вирішив показати, що навіть із персонажа-робота, бездушного автомата, можна до певної міри зробити «живу» людину. До голосу майстра слова, який збирався вивести українську літературу на європейський шлях, тоді вже ніхто не дослухався...
У серії «Рідне» також вийшли друком збірки М. Хвильового «Сині етюди», «Я (Романтика)», «Вальдшнепи», «Досвітні симфонії».
-
Досвітні симфонії
До видання ввійшли поетичні збірки М. Хвильового «Молодість» та «Досвітні симфонії», а також вірші, що за життя автора друкувалися лише у різних періодичних виданнях. Буйно-романтичній поезії Хвильового властивий вільний віршовий розмір та експресивний, повен жаргонних висловів оточення письменника словник. За словами відомого тогочасного літературного критика, він «мішає оливу з водою і роздвоюється між романтикою і занадто тверезими вимогами життя»
-
Вальдшнепи
Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов; 1893–1933) — один з основоположників пореволюційної української прози, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.
«Вальдшнепи» — незакінчений роман Миколи Хвильового, у якому письменник осмислює наслідки революційних перетворень в Україні та зачіпає тему її національного відродження. Персонажі твору розчаровані в комуністичній партії та нещодавній революції, прагнуть нових ідеалів. Вони постійно полемізують, дошукуються відповідей на найгостріші суспільно-політичні питання доби в «заштатному городку» на дачі. Головний герой роману без докорів сумління «виконував свої обов'язки перед революцією», а тепер намагається позбутися колишньої «великої ідеї». До збірки також увійшли новели «Ревізор», «Злочин», сатирична повість «Іван Іванович», у якій висвітлюються патологічні процеси, що сталися із суспільством у збільшовиченій Україні в часи непу, й порушується питання щодо оманливості особистостей, які претендували на звання господарів нового життя, та інші твори.
-
Я (Романтика)
Видання містить твори із другої збірки прози М. Хвильового «Осінь». Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели «Я (Романтика)» відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він — «чекіст, але і людина», «м’ятежний син», який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини — матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті «Санаторійна зона» зображено пореволюційне суспільство. Нещодавні будівничі нового життя стають «зайвими людьми», вони відчувають власну несумісність із добою, прірву між ідеалами й дійсністю та лікуються від найрізноманітніших душевних хвороб. Зло, заподіяне головним персонажем повісті задля високої ідеї, знищило його власні життєві сили та врешті призвело до самогубства. Комуністичні ідеали героїв цієї збірки зруйновані, долі вчорашніх романтиків революції понівечені.
-
Сині етюди
Перу Миколи Хвильового (справжнє ім'я Микола Фітільов, 1893— 1933) властива стильова самобутність, руйнування традиційних сюжетно-оповідних моделей української прози. Система розірваних фраз, уривчастість думки, своєрідна ритмізація прози — це ознаки його манери письма. Революційні події, хаос у країні, зневіра породжували нову особистість, людину з розколотою психікою. Письменник виокремлює людину з потоку історії, показує її психодуховне світосприйняття у той момент, коли вона перебуває у стані душевного розпачу, роздвоєності: прагне прекрасного, світлого майбутнього і розуміє власну приреченість. Митець протиставляє уявні й реальні епізоди, висвітлює проблему розбіжності мрії і дійсності; змальовує людину стражденну, бунтівну, яка перебуває у трагічній суперечності із зовнішнім світом.
-
Я (Романтика); вибрані твори (Скарби)
"Я (Романтика)" — героїко-романтична новела Миколи Хвильового (1893—1933), пройнята пафосом гуманізму. Головний герой, розриваючись між виконанням революційного обов'язку і дотриманням принципів добра, чинить найганебні-ший злочин проти найдорожчої людини — матері і морально гине. Хвильовий по-новому розкриває споконвічний конфлікт між життям і смертю, між фанатизмом і людяністю. Герої всіх творів, що увійшли до збірки, долають тяжкий шлях вибору, нагадуючи про ту межу, яку ніколи не можна переступати.
-
-
Вибрані твори. Хвильовий М.Г.(новели,повісті,Вальдшнепи,)
Микола Хвильовий — найвизначніший представник української модерної літератури. Його прозі притаманні тематичне та формальне новаторство, художнє експериментаторство, яскраві естетичні знахідки. Письменник безкомпромісно показав вади комуністичного суспільства, правдиво зобразив «юних фанатиків комуни», «вірних псів революції», «липових комуністів». Естетично несподівана, розмаїта за художніми стилями проза Миколи Хвильового входить до скарбниці світової літератури.
Для учнів, учителів і шанувальників рідного слова.
Видавництво “Богдан”
Обране
