Токарчук О. - книги і біографія
Книги автора
-
Бігуни
Тут є психологиня, яка шукає недосконалості світу, і анатом, який шукає джерел свого болю. Чоловік, який втратив спокій, і жінка, яка вірить, що неспокій святий. Правитель, який тікає від смерті, та професор, який рушає їй назустріч. Цей роман — наче мапа із безліччю точок між двох полюсів: мікрокосмом і макрокосмом, збереженням і втратою, безрухом і рухом. Кожна з цих точок спершу видається цілком окремою, і лише мандруючи від одної до іншої, можна відкрити їхній нерозривний зв’язок. За роман «Бігуни» Ольга Токарчук отримала польську нагороду «Ніке» (2008) та Міжнародну Букерівську премію (2018).
-
Правік та інші часи
Правік — це село, розташоване в центрі всесвіту, на межі реальності й міфу, сьогодення і вічності, буденності й чуда. Тут живуть люди, що мають прізвища Небесні й Божі, Херувими і Серафини. Тут діти народжуються від кохання людей з рослинами, а Богоматір може пильнувати прив’язаного собаку. В центрі оповіді — історія життя трьох поколінь однієї сільської родини впродовж майже цілого ХХ століття. Цей роман став важливим кроком польської письменниці Ольги Токарчук на її шляху до Нобелівської премії.
-
E.E.
Життя Ерни Ельцнер можна назвати щасливим: заможна родина, приязні стосунки із сестрами, зростання на початку XX століття, коли у звичайних містян не було навіть передчуття великої війни. Одного разу за обідом вона бачить дух дідуся, або ж їй так здається. З цього моменту Ерна бере участь у домашніх спіритичних сеансах як медіум. Теми дорослішання, емансипації, увага до містицизму та ірраціоналізму, що розквітає на тлі стрімкого промислового прогресу, у романі Ольги Токарчук вигадливо переплітаються. У результаті маємо один з найцікавіших текстів польської нобеліатки.
-
Химерні оповідання
У цій збірці малої прози Нобелівська лауреатка Ольга Токарчук ступає на звичну для себе територію помежівя, що утворилося десь на перетині міфів і науки, реальності й вигадок, пам'яті та мрій про майбуття. І наче надсильна чаклунка чи надвпливова науковиця, авторка зіштовхує ці виміри, наче в колайдері, змішує їх, наче у зіллеварному казані, — аби зробити щось, що здавалось цілковито звичним, не таким. І цими зіткненнями, переплітаннями і зміщуваннями у кожному оповіданні вона творить нову реальність, де не залишається місця колишнім межам і де героям та читачам доводиться шукати чи прокладати їх заново.
-
Емпусіон
Осінь 1913 року. Львівський студент Мечислав Войнич приїжджає на сілезький курорт Ґерберсдорф лікуватися від сухот. Не минає і дня від його прибуття, як в Пансіонаті для чоловіків, де він оселився, стається нещастя. І поки сусіди Мечислава вдають, що нічого не відбувається, ходять в гори, п’ють наливку й ведуть інтелектуальні бесіди про світоустрій і жінок, невидимі сили мають свої справи. Ольга Токарчук грається з жанром жахів, але звертається до вже звичних для себе тем: природа і цивілізація, сила і слабкість, чоловіче і жіноче. І до непевного, складного, тривожного простору поміж двома протилежностями.
-
Мандрівка людей Книги
У заїжджому дворі зустрічається дуже дивна компанія: романтична куртизанка Вероніка, схильний до містицизму Маркіз, практичний банкір де Берль, німий хлопець Гош і британський джентльмен Берліна Троє з них відправляться у далекі краї по Книгу, в якій вміщено всю людську мудрість. Як це часто буває, центром оповіді Ольги Токарчук виявляється слово і сила, з якою воно впливає на всіх живих.
-
Книги Якова
«Книги Якова» — роман Нобелівської лауреатки Ольги Токарчук. Історія формування єврейських єретичних рухів у XVIII столітті стає ниткою, що зшиває час і простір, територію Польщі та України, католицизм, юдаїзм та іслам. Персонажі чекають на прихід нового Месії, що порятує світ і об'єднає різні релігії та народи. Однак фокусом зацікавленості Ольги Токарчук і точкою, де зійдуться всі лінії, є не конкретний персонаж, а сама книжка як концентрований образ світової культури.