Матіос М. - книги і біографія
Книги автора
-
new
Жінці можна довіряти. Роман
Ключі від теперішнього завжди припадають пилом у минулому. Та чи кожен має відвагу добровільно відімкнути комори своєї памʼяті, де замкнено зраду і підступ, законсервовано брехню? Як часто наші вчинки в минулому б’ють рикошетом по рідних, кардинально змінюючи їхні життя?
Якнайточніші маркери 70-80-90-х років ХХ ст., аж до побутових дрібниць: тотальна ідеологічна цензура будь-якої сфери життя, шантаж і підступи КҐБ, а також намагання героїв скинутися своїх привидів — усе це в новому романі визначної української письменниці Марії Матіос «Жінці можна довіряти».
Шинелі і методи роботи МҐБ і каральних органів з попередніх книжок письменниці нікуди не ділися — вони перекочували в сучасні кабінети і перетворилися у більш витончені ігри з жертвами.
-
Нація : серце навпіл
Історія іде по спіралі, перемелюючи у своїй машині часу все і всіх. Тому важить не сам час, а людина в подіях часу, бо людина в усі часи перебуває не так під прицілом зброї, як на полі битви між Честю і Безчестям, Любов'ю і Ненавистю, Обов'язком і Зрадою. Цю аксіому провідна українська письменниця Марія Матіос повторює із книжки в книжку і ще раз закарбовує у «Нації: серце навпіл».
-
МАМИ. Драма на шість дій
Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці?
У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п'яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об'єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства. «Мами» — важка, драматична книга. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує відома українська письменниця у своїй найновішій книзі.
-
Майже ніколи не навпаки
Сімейна сага в новелах «Майже ніколи не навпаки» визначної української письменниці Марії Матіос за майстерністю письма та глибиною викладу не поступається її знаменитій «Солодкій Дарусі».
«Важить не час, а людина в обставинах часу» — цю свою тезу письменниця розкриває через драматичну історію кількох гуцульських родин часів Першої світової війни. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, вічні дилеми Любові-Ненависті, Гріха-Спокути, кількаярусний сюжет... Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони честі вступають у суперечку із законами серця, бо так було споконвік, і майже ніколи не є навпаки.
-
Солодка даруся. Роман
Роман «Солодка Даруся» визначної української письменниці Марії Матіос, без перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів Незалежності. Французька критика (у Франції «Солодка Даруся» вийшла у найпрестижнішому видавництві «Ґаллімар») із захопленням відзначала: «Цей роман —справжня перлина! Марія Матіос має неймовірно потужний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію — достоту, яку величній античній трагедії». Роман перекладено багатьма мовами, зокрема німецькою, англійською, французькою, італійською, польською, литовською.
-
Черевички Божої Матері.Роман
У романі «Черевички Божої Матері» визначної української письменниці Марії Матіос йдеться про одну з найболючіших трагедій XX століття на тій території, яку історик Тімоті Снайдер називає «кривавими землями».
Це нова редакція твору з новими епізодами.
-
Букова земля. Роман-панорама завдовжки у 225 років
Довгоочікуваний новий роман провідної української письменниці Марії Матіос «БУКОВА ЗЕМЛЯ» — це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п'яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов'язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук — до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року. І як завжди у книжках Марії Матіос, окремим персонажем є мова з її неповторною лексичною розкішшю і гуцульським чаром.
-
Приватний щоденник. Майдан. Війна
«Приватний щоденник», мабуть, найочікуваніша книжка Марії Матіос, якою відома українська письменниця «загартовує правдою» про ексклюзивні події Майдану та триваючої війни, учасником чи свідком яких вона була. Це свого роду хроніка, що починається з кінця 2013-го і до середини літа 2015-го року. І крізь цю призму письменниця дуже зворушливо і дуже чуттєво описує маленькі історії українських родин, життя яких болючими втратами та глибокими ранами назавжди змінив Майдан... змінила війна... А ще - свої історії «про конкретні битви за життя дуже конкретних людей».
У час, «коли музи здебільше мовчать, а говорить зброя», Марія Матіос розпочинає «особисту війну і боротьбу» за «кожну конкретну людину» - боротьбу за свою Націю. У найдраматичніші та найкривавіші дні Майдану вона боронить Націю від звірств Беркута та ошаленілих тітушок; у київському СІЗО, судах, лікарнях, госпіталях, у солдатських траншеях та бліндажах, у розбомблених містечках та селах Донбасу - вона захоплюється Її мужністю, благородством та гідністю. А в дні глибокої скорботи та дні світлої радості надії вона просто тримає свою Націю за руки, втирає їй сльози, «передаючи своє тепло і співчуття»...
-
Солодка Даруся. Даруся Сладкая (укр. і рос. мова)
У цій драмі «на три життя» немає нічого однозначного: ні персонажів, ні обставин, ні розв’язки. В романі немає епохальних людей чи подій, позитивних чи негативних героїв, але, як стверджує критика, «коли читаєш цю книгу, болить серце». Саме сімейна сага, чим насправді є «Солодка Даруся», витворює правдивий дух минулої епохи, «родимі знаки» якої дотепер заважають частині сучасного суспільства сприймати українську історію без купюр, цензури і дратівливості. Але катарсистами такого звучання, які пропонує Марія Матіос у цьому романі, вимірюється сутність людських поривань, страждань, справжньої любові, а також людської природи загалом. Намагання письменниці «поправити всесвітню несправедливість любов’ю» (за Лесею Українкою) чи «здолати людство шляхетністю душі» (за Ніцше) створюють галерею художніх образів і символів, що дуже точно вписуються в споконвічні цінності людського духу, уявлень про мораль та про порядність. Глибокий психологізм, складний сюжет за принципом «реверсу» та розкішна мова створюють надзвичайно привабливе прозоре полотно. Роман «Солодка Даруся» перекладено російською мовою. Тривають переклади на інші іноземні мови.
-
-
Жіночий аркан у саду нетерпіння
Письменниця Марія Матіос вважає, що життя кожної жінки - безперервний випробувальний танець: іноді - «вальс», частіше - «гуцулка», зрідка - «танго» чи коли-не-коли «танець живота».
Але традиційно жінки ніколи не танцюють «аркан» - ритуальний, суто чоловічий танець жителів гір.
Проте М.Матіос стверджує, що її героїня «затесалась між аркани», і цей «аркан» - не стане «вальсом». Бо така парадоксальна вдача її героїні, яка з однаковою пристрастю щоденно випробовує своє серце на розрив: чи то тримає батіг у руках для лінивців, чи сповідається в любові.
«Жіночий аркан у саду нетерпіння» - поезія справжньої Жінки. Жінки із плоті і крові, жінки, яка вміє бути щасливою «отут і вже».
-
Нація
Одна із найпрацьовитіших і найпопулярніших письменниць України Марія Матіос знову пропонує своїм читачам своєрідну «скриньку Пандори» — книжку «Нація».Споконвічні, майже апокаліптичні дилеми життя і смерті, честі — безчестя, любові — ненависті під її пером творять неповторну ауру Слова, Філософії та Пристрасті.Генетично творчість Марії Матіос є суто українською, та звертається вона до того, що є найбільш людське — потреби свободи й почуття безпеки, права на щастя і вільний вибір. Герої «Нації» понад усе хочуть зберегти гідність. А гідність не має національності, як — за словами авторки — не має її кров.Письменниця не творить чорних і білих персонажів. У кожному героєві досить суперечностей, а в кожній історії — недоговореності. І це чергова феноменальна риса цієї літератури. Ніхто не є однозначно засуджений і ніхто не є абсолютно кришталевий. А над цим клубком людських пристрастей і конфліктів, немов у античній трагедії висить безжальний фатум, який прирікає людей на довгу, несправедливу та апріорі програшну боротьбу. Тому подібно античній трагедії «Нація» викликає в нас співчуття і страх. Співчуття, бо нещастя сталось із звичайною людиною. Страх, бо з кожним може статись те саме...
-
Вирвані сторінки з автобіографії
Реальний час, що пливе крізь живі людські долі, і реальні люди, що пливуть крізь плинний час, - такими є основні мотиви книжки «Вирвані сторінки з автобіографії» найпопулярнішої української письменниці Марії Матіос.
Книга-дайджест «населена» багатьма відомими і невідомими людьми і подіями, які й складають історичну, психологічну, ідеологічну, культурну та побутову мозаїку українського життя перетину ХХ і ХХІ століть. Недаремно сама письменниця називає «Вирвані сторінки...» «не просто автобіографією, а стовідсотковою книгою про сучасність і сучасників».
-
Армагедон уже відбувся
Ці «дантові кола» потрібні письменниці, щоби пізнати Істину головного персонажа, який весь вік після вбивства людини думає про «вавилонську вежу» свого життя, яка має колись звалитися. Марії Матіос доконче потрібно через історію Івана Олексюка наблизити читача до розуміння Іванової правди – причини, його істини: ХОТІТИ ЖИТИ. Бо насправді істина для всіх одна. От тільки, «якби запізнитися вмерти. Або народитися» . Увага до найтонших деталей, глибокий психологізм і прискіплива любов до того, чиє «тіло душі» по живому ріже її письменницький «скальпель», – незмінні прикмети стилю Марії Матіос.
Видавництво “Богдан”
Обране
