Вінценз С. - книги і біографія
Книги автора
-
На високій полонині. Кн.2. Нові часи (Чвари). (Першодруки)
Роман «На високій полонині» — головний твір життя Станіслава Вінценза (1888—1971), польського письменника, філософа, гуманіста. Це багатотомна епопея про Гуцульщину, де зібрано величезний етнографічний матеріал про побут, звичаї, духовну культуру гуцулів. У книжці переплітаються різні жанри: то вона звучить як поетична проза, то як етнографічний нарис, легенда, публіцистика.
Дія роману відбувається наприкінці XIX століття. У трьох частинах — «Джерела», «Рубачі», «Весняні води» — розгортається багатокольорова мозаїка з гуцульських обрядів, щоденних клопотів, характерів героїв.
-
Діалоги з совєтами
Видатний польський письменник Станіслав Вінценз (1888-1971) мріяв усе життя провести в горах у селі Бистрець серед любих його серцю гуцулів, яких вивчав і описував. Проте в 1939 році совєтська окупація перекреслила ці плани: Вінценз потрапив до енкаведистської в'язниці. Письменник чудом врятувався із в'язниці, відтак нелегально через гори перебрався до Угорщини, де став біженцем. Тут його знову наздогнала сталінська навала, і йому довелося втікати далі на Захід.
Під час цих драматичних життєвих перипетій письменник постійно стикався із совєтськими прикордонниками, чекістами, вояками - людьми з дуже різних середовищ, і, розмовляючи з ними, не оминав нагоди дослідити коліщатка тоталітарної машини, яка нищила його рідну Гуцуль-щину і загрожувала європейській цивілізації. Усі ці події Вінценз описав у книзі спогадів «Діалоги з совєтами», вперше опублікованій у 1966 році.
Сьогодні, коли навала «русского міра» знову нищить Україну і загрожує Европі, спогади Станіслава Вінценза залишаються цікавими і актуальними.
-
На високій полонині. Кн.1. Правда старовіку. (Першодруки)
Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша.
У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.