Захабура В. - книги і біографія
Книги автора
-
Панцир, лапи й крила пані Оксани
Пані Оксана живе звичайним розміреним життям, варить варення з шишок, ходить на улюблену роботу, аж тут... На її голову починають звалюватися різні тварини: черепах Олег Петрович, шпорцеві жабки Жабокряки Мар'яновичі, і це далеко не всі! І як їм усім дати раду, коли світ накриває хвиля солодкого дондурма-вірусу, а колега просить прихистити справжнісіньку Панду?
Ця кумедна історія покликана навчити читачів піклуватися про різних хатніх улюбленців й навіть заснована на реальних подіях... ну майже реальних:)
-
Принцеса зі старого маєтку
Польська панночка Єва з братами живе у Вільні XIX століття. Одного дня батько повідомляє, що придбав маєток із цілим селом на українському Поліссі. З переїздом у їхньому житті більшає пригод і складних запитань. Наприклад, як так вийшло, що одні люди належать іншим, і чи кріпацтво дорівнює рабству? Юні герої книжки знайомляться з місцевими звичаями, пізнають культурне й релігійне розмаїття, осмислюють соціальну нерівність і людську гідність, досвід-чують зустріч двох світів: старої шляхти і технічного та світоглядного прогресу. А ще — розгадують таємницю легендарного Мамая, що сягає корінням у козацьку історію краю.
-
Лео-Фу, або Я народився собакою: повість
Маленький бульдог Лео живе в родині, де його всі люблять. Він теж виявляє свою любов як уміє, але чомусь господарі вважають, що він робить збитки. Тож часто бульдожик чує у свій бік: «Лео, фу!» — і навіть вважає, що Лео-Фу — це його ім'я. Одного дня безтурботне життя Лео змінюється: йому доведеться розлучитися з люблячою сім'єю. До того ж Лео тепер ходитиме на справжню, хоч і незвичну для собаки роботу...
-
Лепрекони: повість
Гадаєте, лепрекони — лише міфічні ірландські персонажі? А от і ні! Це жваві українські підлітки, які взувають до гімназії зелені черевики і називають себе спільнотою лепреконів. «Лепреконка» Наталя отримує листа від друга дитинства Антіна, і з нього довідується, що геть нічого не знає про людину, яка ще кілька років тому видавалася зрозумілою і найближчою.
Друзі-лепрекони потерпають від діставучих вчителів, які ні сіло ні впало можуть заборонити учням весну, від надмірної чи, навпаки, недостатньої батьківської уваги, від застарілих соціальних стереотипів. А ще — шукають себе, закохуються, хвилюються одне за одного й завжди готові прийти на допомогу і дати відсіч проблемам. Адже дружба — їхній найбільший скарб.
Видавництво “Богдан”
Обране
