Гадаєте, що підліткова жорстокість залишається в середній школі? Ні, вона переслідує жертв протягом усього життя. Зостаючись незримою та непомітною для оточення, вона не зникає ані в минулому, ані в майбутньому, ані в сьогоденні. І коли зримими стануть усі шрами, кого упізнає кожен із нас?
Перед вами відверта історія підлітка, який переживає булінг. Історія про тих, хто мовчить і не помічає, про тих, хто засуджує, про тих, хто завдає психічного та фізичного болю і шрамує пам'ять. Історія, яка вчить, хоч нікого й не повчає.
Абрагам Якубович народився в Німеччині 1920 року. 10 листопада 1938 року, ранком після єврейських погромів «Кришталевої ночі», юнака побили й доставили до Бухенвальду. Про Аушвіц він тоді ще не знав. Попереду чекав «марш смерті». 15 000 в'язнів загинули. Едді поталанило втекти. Чоловік, який шукав просвіток смеркальної пори Голокосту, відійшов у вічність на 102 році життя, бувши найдобрішим і найактивнішим старим у світі, як він і хотів. У родинному колі. Під мирним небом.
Жінки не такі слабкі, як це нав'язало нам суспільство, і 20 років досліджень провідного лікаря Шарона Моалема доводять цілком протилежне. Сильніший імунітет, більша витривалість, менша схильність до деяких хвороб і швидше одужання — ось далеко не повний перелік переваг, які жінки мають перед чоловіками. То хто ж тоді «слабка стать»?
Книжка розвінчує стереотипи й міфи про жіноче здоров'я та розкриває, яку потенційно складну напругу може витримати їхній організм. Це наукова відповідь сексизму та доказ, що дівчата справді можуть усе.
Равка оповита негодою і нестабільністю. А молодий король Ніколаї Ланцов дедалі частіше ночами обертається на небезпечну почвару. Генерал Зоя Назя-ленскі стала свідком смерті свого наставника й воскресіння запеклого ворога. Тепер усе, чим вона живе, — захист гришників у всьому світі, убезпечення трону Равки й порятунок Ніколаї. Та поки Зоя відчайдушно шукає ліки від загадкової хвороби свого короля, гришники опиняються під загрозою: їхні надможливос-ті намагаються обернути на щось небезпечне, підкоривши волю потужним синтетичним наркотиком. Тим часом темна магія всередині Ніколаї відчутно міцнішає. Єдиний шанс на спасіння для нього — ризикнути всім заради порятунку Равки й себе самого. Внутрішній демон Ніколаї загрозливий і могутній, пошрамований століттями перемог. Але є шрами, які не загоїти, бо вони приховують таємні рани минулого і секрети цілих світів...
«Декамерон» — збірка новел Джованні Боккаччо (1313—1375), одного з родоначальників італійської літератури. Під час чуми 1348 р. десятеро молодих людей на заміській віллі за 10 днів розповідають одне одному різні історії. Більшість новел цієї книжки присвячено темі кохання, починаючи від його еротичного та закінчуючи трагічними аспектами. До видання увійшли історії за 4, 5 і 10-й дні.
Роман англійської письменниці Анни Сьюел (1820–1878) «Чорний Красень» присвячено породистому коневі. Проте цю історію читачам оповідає про себе сама тварина. Оповідь коня сповнена дивовижних пригод та захопливих подій, які сталися з ним за довгі роки служіння людям. Прочитавши цю книгу, ви навчитеся краще розуміти цих благородних тварин.
Неперевершена Леся Українка (1871—1913) писала свій шедевр — драму-феєрію «Лісова пісня» у далеких краях, коли дуже сумувала за батьківщиною. А надто рідним Колодяжним, де «в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. Зачарував мене сей образ на весь вік». Ота туга, видно, й надихнула поетесу так щемливо оповісти про те, якою трагедією обертається життя для тих, хто порожніє душею, зрікається своїх найчистіших почуттів, гасить у собі порив до творчості. Власне, зрадивши свою лісову наречену головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.
У книжці «Бій з демоном: Гельдерлін, Кляйст, Ніцше» С. Цвейг розповідає про трьох ключових творців, провісників XX століття, які, мабуть, вплинули на сучасне розуміння мистецтва, творчості, релігії чи не більше за всіх інших. «Ці три героїчних образи — Гельдерлін, Кляйст і Ніцше — навіть у зовнішній долі виявляють разючу подібність: так, ніби для них був складений один гороскоп. Всі троє гнані якоюсь надпотужною... надприродною силою із затишного «я» в згубний циклон пристрасті і передчасно закінчують свій шлях в жахливому потьмаренні розуму, в смертоносному сп'янінні почуттів — божевіллям або самогубством.
Писати Альбер Камю почав у передвоєнний період. 1937 і 1938 рр. в Алжирі виходять збірки його коротких лірично-філософських есеїв і нарисів «Спід і лице» та «Шлюбний бенкет», де у вільній формі, що поєднує філософські медитації та ліричні відступи, знаходить відображення його «середземноморське» світовідчуття. Ці дві ранні збірки, а також короткі есеї, що увійшли 1954 р. до збірки «Літо», — пролог до всієї творчості Камю, адже в них напряму висловлені аксіоми, що визначили його письменницький почерк і яким судилося стати відправними для всіх подальших пошуків письменника.
Протягом багатьох десятиліть Друга радянсько-фінська війна була (і досі ще залишається) «невідомою» та «загубленою» війною. Радінформбюро не повідомив ані про початок (25 червня 1941 року), ані про завершення (19 вересня 1944 року) війни, яка забрала життя понад 100 тисяч бійців і командирів Червоної Армії і уможливила багаторічну блокаду Ленінграда.
У книзі розглянуто головним чином «військову складову» радянсько-фінляндського протистояння в 1940—1944 роках. Велика частина використаних автором архівних документів вперше введена до наукового обігу. Особливу увагу приділено подіям 25 червня 1941-го — масованому удару радянської авіації по об’єктах Фінляндії, який і став приводом до розв’язування війни.
Вивчення бойових дій на фінському фронті дає читачам унікальну можливість поглянути на Червону Армію зразка 1941 року в найсприятливіших для неї умовах: завчасно відмобілізоване військо починає бойові дії в завчасно обраний момент, за планами власного командування, проти супротивника, яких значно поступається в технічній оснащеності. Реальні події виступають в ролі своєрідної «машини часу» і це дозволяє певною мірою відповісти на сакраментальне питання історії ХХ сторіччя: «А що було б, якби влітку 1941-го Сталін випередив Гітлера?
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження, перекладач, літературознавець, мовознавець. Сприяв входженню української літератури до європейського культурного простору.
В інтелектуально-психологічній прозі В. Підмогильного самотність та відчуженість головних персонажів породжені несвободою людини в абсурдному світі. Остап Шаптала, герой однойменної повісті, після смерті рідної сестри відчуває перед нею провину та потрапляє в «межову ситуацію». Письменник застерігає від ілюзій та пошуку об’єктів поклоніння, якими можуть бути не лише люди, а й ідеї, речі та образи. Герой «Повісті без назви» розшукує у місті чарівну незнайомку, щоб заново осягнути цінність людського існування. Цей твір містить роздуми про мету мистецтва, а отже, частково розкриває естетичні погляди В. Підмогильного.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки В. Підмогильного «Добрий Бог. Оповідання», «Місто» та «Невеличка драма».
Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — один із найвидатніших українських прозаїків XX ст. Письменник залишив по собі чималий доробок, хоч і був репресований у розквіті творчих сил.
В. Підмогильний тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921—1923 років письменник торкається у творі, — який вважав одним зі своїх найкращих, — «Син». Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.
Весела і дотепна повістинка класика дитячої літератури Володимира Рутківського оповідає про дивовижну дружбу хлопчика Северинка та велетенського цапа, якого, може, і несправедливо, назвали Злюще Цапище. То тільки попервах, коли Северинко приїхав на літо в село до бабусі, Цапище добряче випробував на ньому свої роги. А далі — цілком несподівано — став найкращим другом хлопчика. Ось уже Северинко й не боїться Цапища — і морквою найсмачнішою з бабусиної грядки пригощає, і кленове гілля до землі прихиляє, адже молоде листя так смакує другові! А Цапище натомість Северинка та його приятельку на гойдалці розгойдує, а ще смішить своїми вибриками. А одного дня навіть рятує пташеня, яке випало з гнізда…
Разом із Северинком маленькі читачі крок за кроком пізнаватимуть таємниці світу, який відкривається, якщо не побоятися вперше вийти за бабусині ворота. А завдяки ілюстраціям Наталі Кудляк ці пригоди будуть веселими і дуже-дуже динамічними, як і мріяв автор.
Видавництво “Богдан”
Обране
