10 практичних порад як «прокачати» мозок і стати розумнішим!

10 практичних порад як «прокачати» мозок і стати розумнішим!

«Найкраща зброя знаходиться у нас між вухами і під скальпом, звісно, якщо вона заряджена», – писав Роберт Хайнлайн у книзі «Тунель в небі».

Так, це про мозок. Про той дивовижний орган, який змушує нас думати, приймати рішення, почувати і відчувати, кохати й ненавидіти. Той орган, який робить нас нами!

«Людський мозок схожий на маленьке порожнє горище, яке ви можете обставити за власним смаком. Дурень натягне туди всякого сміття, і корисні, потрібні речі вже нікуди буде запхати, чи в кращому випадку до них не докопаєшся. А людина розумна ретельно відбирає, що вона помістить на своєму горищі. Вона візьме лише те, що їй знадобиться для роботи і все розкладе у зразковому порядку. Даремно люди думають, що у цій маленькій кімнатці еластичні стіни...» – повчав Шерлок Холмс доктора Ватсона в «Етюді у багряних тонах».

А вже хто-хто, а геніальний Шерлок Холмс у цьому тямив!

Отож, давайте поговоримо напряму: «Вас влаштовує ваш мозок?»

Пригадуєте відомий жарт: «Найщедріше Бог на початку створення світу роздавав людям мозок. Бо ніхто ще не скаржився на його відсутність!» Так, людям властиво значно переоцінювати власні можливості та здібності. І найчастіше ті, кому варто було би «підкачати» свій розум, почуваються королями світу, тоді як справді розумні люди визнають: «Я знаю, що я нічого не знаю». 

А тепер – 10 практичних порад ЯК «ПРОКАЧАТИ» СВІЙ МОЗОК і СТАТИ РОЗУМНІШИМ!

1. Грайте в шахи!

«Шахи – це гімнастика для мозку!» – казав Блез Паскаль. Чи знали ви, що під час шахової партії у людини активно функціонують обидві півкулі мозку? Ця гра сприяє розвитку логічного мислення та інтуїції, а також тренує нашу пам’ять і концентрацію уваги. Шахи допомагають розвитку просторового мислення, а також дисциплінують, адже кожен наступний крок вимагає неабиякої розсудливості й терпіння. Людина вчиться планувати і ретельно прораховувати свій кожен наступний крок. А ці вміння ду-у-у-уже корисні у нашому щоденному житті.

А ще шахи – гра конкурентна, тому виховує стійкий характер і силу волі. Тож починати грати в цю краще якнайшвидше, у зовсім юному віці. Граючи в шахи, дитина забуває про комп’ютерні ігри та заводить нових друзів. А ще у багатьох країнах уроки шахів уведено у обов’язкову шкільну програму!

Але ніколи не пізно починати! Навіть якщо вам 40, 50, 60 чи 70 і ви досі ніколи не грали у шахи – почніть просто зараз, у цю ж секунду, навіть не дочитуючи статті!

Адже «кожен, хто перестає вчитися, старіє – байдуже, у 20 чи у 80 років, – а той, хто продовжує вчитися, залишається молодим. Найголовніше в житті – це зберегти мозок молодим», - казав Генрі Форд.

2. Подорожуйте новими місцями!

Із кожної мандрівки ми повертаємося іншими людьми. Адже ми по-новому «запускаємо» свій мозок, «розкочегарюємо» його, збільшуємо його окремі частини та здобуваємо нові нейронні зв’язки. Ніщо так не шкодить нашому мозку, як рутина: ходити щодня одними і тими ж шляхами, виконувати всі справи «на автоматі». Це запускає «режим бабака» – кожен наступний день схожий на попередній, і ти не встигаєш озирнутися, як минає рік за роком! Чому? Бо для одноманітних повторюваних дій наш мозок створює шаблони, які потім повторює раз-у-раз. Коли ж наш довколишній світ стає одноманітним, ми втрачаємо емоційну, психічну й інтелектуальну гнучкість, мозок перестає обтяжувати себе новою інформацією – і ми, як би сумно це не звучало – деградуємо.

Тож саме «зміна декорацій» спричиняє «перезавантаження» системи, виводить наш мозок із режиму автоматизму. Пригадайте ваші повернення з мандрівок! Правда ж, усе тоді здається новим, незвичним, ви дивитися на знайомі місця незамиленим, свіжим поглядом, наче уперше в житті!  Чому? Бо все те, що ви отримали під час мандрівки – нові враження, краєвиди, смаки і аромати – змушують активно працювати наші синапси – оті невеличкі проміжки, що з’єднують нейрони мозку. Нещодавно вчені дослідили, що «збагачене» середовище – тобто таке, де раптом з’являються додаткові деталі й подразники, дозволяють лабораторним мавпочкам і щурам краще розвиватися та адекватніше реагувати на стреси, а також збільшують масу й товщину кори мозку!

У людей, до речі, це теж спрацьовує.  Тож струсіть із себе пил! Вирушіть у подорож новими, незвіданими стежками! 

3. Вивчайте іноземні мови!

Чи знали ви, що у підлітковому віці Марк Цукерберг вивчав давньогрецьку мову? Для чого? Бо це – чудове тренування мозку! Як стверджують дослідники, під час вивчення іноземної мови наш мозок починає рости, збільшується ділянка кори великих півкуль і гіпокамп! А ще люди, які володіють двома і більше іноземними мовами дуже рідко мають хворобу Альцгеймера і старечу деменцію!  Також  під час вивчення нових слів поліпшується кровообіг і живлення головного мозку і тих ділянок мозку, які відповідають за мову і слух, а це є профілактикою інсультів! Не зайвим буде нагадати, що білінгви й полілінгви схильні до мультизадачності, тобто одночасно можуть виконувати кілька різних завдань  та адаптуватися до несподіваних змін. Ну і звісно ж іноземні мови покращують пам’ять. Дослідження засвідчили, що дітки-білінгви краще запам’ятовують логічні ланцюжки  та значно легше орієнтуються на незнайомій місцевості. 

4. Ведіть активний спосіб життя!

У світі досі існують упередження, що спортсмени – м’яко кажучи, не вельми інтелектуальні люди. А даремно! Дослідження засвідчують, що люди похилого віку, які грають у бадмінтон і теніс, проходять когнітивні тести значно краще, ніж їхні «пасивні» однолітки, а діти, що більше рухаються, мають кращу пам’ять і більший гіпокамп. Фізична підготовка дуже і дуже покращує інтелектуальні здібності людини, і цьому є логічне пояснення – наш мозок використовує для свого функціонування 20% кисню, що надходить у наші легені, а регулярні фізичні вправи підвищують тонус м’язів, сприяють циркуляції крові і постачання мозку киснем!

5. Записуйте свої ідеї!

«Розум – не книжка, яку можна розкрити, коли заманеться. Думки не надруковані всередині черепа, щоб їх міг вивчити кожен охочий. Мозок – складний і багатошаровий орган – принаймні, у більшості людей…» – казав Северус Снейп і книги «Гаррі Поттер та орден Фенікса» Джоан Кетлін Роулінг.

А от регулярне записування своїх ідей і думок дуже і дуже корисне для розвитку і нормального функціонування нашого мозку! Найкраще – вести щоденник, писати мемуари чи оповідання. Нехай це не будуть геніальні тексти, байдуже! Такі інтелектуальні вправи допоможуть вам «розкласти по поличках» власні думки, простежити зв’язки, проаналізувати емоції та враження, сконцентруватися на головному і відсіяти все зайве!

6. Читайте щодня!

«У мене більше книг, ніж полиць для них. І я всі їх прочитав. Я - як Шварценеггер, тільки качаю мізки. Я – мозкобілдер», – казав легендарний Карл Лагерфельд.

Чому ж читання таке важливе для нашого мозку?

• Воно допомагає привести в тонус усі нервові шляхи мозку.

• Коли ми читаємо об’ємний художній твір, то змушені запам’ятовувати всі перипетії сюжету, імена персонажів – вся ця інформація виокремлюється у окремий «простір» нашого мозку, тобто створюються синапси і нейрон проводить електричний чи хімічний сигнал в інші клітини. Завдяки цьому покращується короткострокова пам’ять.

• Нещодавно було проведене дослідження: одна група людей читала щодня по 30 сторінок тексту, а друга – нічого не читала. Дослідження МРТ показали, що в учасників першої групи зв’язки між клітинами лівої півкулі мозку значно активніші, ніж у другої групи.

• Читання розвиває нашу уяву, збільшує словниковий запас, покращує концентрацію уваги, пам’ять і мислення. 

7. Вчіть напам’ять вірші!

Чи знали ви, що у Давньому Китаї державні службовці проходили спеціальні іспити на знання поезії, декламували вірші та й самі повинні були вміти римувати?

«Дивно», – скажете ви. А нічого дивного! Вивчення віршів дуже допомагає розвитку пам’яті, а ще наш мозок синхронізується з образом думок поета – і таким чином покращується образне мислення і культура мови. Та й взагалі заучування дещо схоже на тренажер, після якого наша пам’ять стає натренованою, як м’язи атлета.

І тим паче сумно, що сучасні люди  знають так мало віршів… Адже «мозок – як м’яз – чим сильніше його використовувати, тим сильнішим він стає», – казав Білл Форбс зі «Щоденників вампіра». 

8. Навчайтеся музиці!

Зовсім нещодавно науковий світ потрясло дослідження, яке отримало назву «Ефект Моцарта». Вчений Френсіс Раушер довів, що коли батьки дають своїм діткам слухати музику Моцарта (навіть коли дитина ще перебуває в утробі матері!!!) – немовлята стають розумнішими! Ознайомившись із цим фактом, один американський губернатор запропонував виділити 105 тисяч доларів, щоби кожна дитина від самого народження мала змогу слухати класичну музику.

Вчений Шелленберг довів, що уроки музики підвищують IQ, але окрім прослуховування композицій потрібно ще й вчитися грати на різноманітних музичних інструментах. 

9. Метод Піфагора.

Як це працює?

Кожного ранку «прокручуйте» в голові події минулого дня: детально і ретельно: коли ви вчора прокинулися, що відчували, чим снідали, про що говорили, як дісталися на роботу, кого першого побачили в офісі, у що була одягнути та людина і т.д. 

• Що я робив учора?Чого я не зробив, а хотів зробити?
• Коли мені було радісно?
• За що мені було соромно?
• Які вчинки мене засмутили?

Освоївши цю техніку ви зможете з часом «занурюватися» все глибше і глибше – у позавчора, у позапозавчора і т.д.

Для чого? Бо скоро вашій пам’яті заздритиме навіть комп’ютер! Тренуючись за методом Піфагора, ви вже через пів року зможете тримати увагу постійно включеною (саме за такою методикою навчають співробітників спецслужб!)

10. Робіть математичні вправи!

Видатний педагог минулого Йоганн Генріх Песталоцці стверджував: «Рахунок і обчислення – основи порядку в голові». І це справді так! Адже вміння рахувати подумки – давній і перевірений спосіб розвивати розумову витривалість.

Учень Сократа Платон писав: «Хто добре рахує, той проявлятиме природну кмітливість і в інших науках, але ті, у кого це виходить гірше, можуть тренуватися і завдяки вправам розвинути свої арифметичні здібності та стати розумнішими». 

Усі «мисленнєві розрахунки» найкраще проводити мовчки чи вголос, перебуваючи вдома чи навіть йдучи по вулиці. А для громадського транспорту це просто ідеальне заняття!

Додам ще

11 пораду, бонусну, від самого Шерлока Холмса!

Пригадайте його діалог із доктором Ватсоном у англійському серіалі «Шерлок»:
« - Але це вивчають ще в першому класі, як можна цього не знати!
- Якщо я і знав, то видалив.
- Видалив?

- Це [Шерлок показує на голову] - мій жорсткий диск, де доцільно зберігати лише те, що корисно. Справді корисно. Люди, як правило, забивають його всіляким сміттям, яке заважає знайти необхідне.»

А ще – навчіться відключати мозок! Причому, потрібно робити це свідомо.

Пригадайте, з вами ж таке точно траплялося: коли ви завмирали на деякий час, дивлячись в одну точку і ні про що не думали? Збоку могло видаватися, наче ви поринули у глибоку задуму, але насправді ваша свідомість перебувала  у стані спокою. Це ваш мозок «перезавантажувався» та гармонізувався. Вчені стверджують – якщо ви навчитеся щодня «відключатися» бодай на 10-15 хвилин, це покращить роботу вашого мозку і допоможе стати розумнішим!

А на завершення хочу подати ще цитату Браяна Трейсі, американського письменника із саморозвитку, оратора і психолога: « Ваш приголомшливий мозок може підняти вас з бідності до багатства, перетворити вас з самітника на загального улюбленця, вивести з депресії, зробивши щасливим і радісним, – якщо ви правильно скористаєтеся ним!»

Тож уперед! Із удосконаленим, «прокачаним» мозком – до нових вершин успіху!