Вівці цілі

Яна, аспірантка, що пише дисертацію, вперше після повномасштабного вторгнення повертається в Україну. Вона приїжджає у своє село на новорічно-різдвяні свята. Її родинна хата хоч і виглядає інстаграмно, проте дух покинутості зовсім не приваблює. Відключення світла та холод не додають радості від перебування у сімейному обійсті. Проте їй потрібно виконати завдання — зібрати інформацію про зимові обряди свого регіону для дисертації. Коли ж привабливий художник Максим запрошує на пиріжки з вишнею до своєї господи, дівчина, повагавшись, погоджується. Так починається її пригоди у селі в період від Романа до Йордана. У одній хаті збираються різні люди, намагаючись відчути загублене відчуття радості, єдності й родини. Хоча б лише на свята. І нехай старі традиції перетворилися на предмет академічних досліджень і більше виглядають як рольові ігри, проте вони дають всім змогу зібратися разом.