Глобальний занепад. Як помирають інститути ті економіки
Як метафорично показує Ніл Ферґюсон, ми живемо у складній інституційній матриці. У ній є уряд. Ринок. Закон. А ще є громадянське суспільство. І раніше, коли кожна група інститутів доповнювала й підсилювала інші, матриця працювала неймовірно добре. Та чому сьогодні ці інститути вийшли з ладу? Чому начебто хороші рішення ще більше погіршують політичну й економічну ситуацію?
Автор із властивим йому натхненням і розумінням історичного наративу аналізує причини стагнації та її наслідки для провідних західних країн. Він розглядає роль державного боргу, надмірного регулювання й виродження верховенства права у цьому глобальному занепаді. А також показує, як небайдужість громадян — коли вони чи то розчищають пляжі від сміття, чи то розвивають приватну освіту — здатна спричинити великі зрушення.
Як метафорично показує Ніл Ферґюсон, ми живемо у складній інституційній матриці. У ній є уряд. Ринок. Закон. А ще є громадянське суспільство. І раніше, коли кожна група інститутів доповнювала й підсилювала інші, матриця працювала неймовірно добре. Та чому сьогодні ці інститути вийшли з ладу? Чому начебто хороші рішення ще більше погіршують політичну й економічну ситуацію?
Автор із властивим йому натхненням і розумінням історичного наративу аналізує причини стагнації та її наслідки для провідних західних країн. Він розглядає роль державного боргу, надмірного регулювання й виродження верховенства права у цьому глобальному занепаді. А також показує, як небайдужість громадян — коли вони чи то розчищають пляжі від сміття, чи то розвивають приватну освіту — здатна спричинити великі зрушення.