Книги для весняного настрою

Скажу чесно, я одразу «купилася» на назву. Ну, бо ж я перемотувала оту касету олівцем, і навіть «ремонтувала» старенький касетник гумкою від трусів)
Почала читати – і так, саме про мене і для мене! Дуже тепла й цікава книжка, яку не хочеться випускати з рук, доки не дочитаєш.
Головна героїня Ірка, успішна співробітниця звичайного київського офісу, згадує своє дитинство, коли щоліта з Луцька батьки відвозили її до бабусі в карпатське село. А там її чекали двоюрідні брати, яких в селі називали просто Толіки, бо були вони схожі та ще й родичі. І тоді починалися пригоди. Побудувати замок у кукурудзі на полі, секретно, щоб ніхто не вистежив. Розробити план, як позбутися тітчиного жениха, бо коли та одружиться, то більше не буде їхньою подружкою. Сходити на сільську дискотеку, оцінити ситуацію й вибрати собі найкращого хлопця, за яким потім страждатимеш все літо.
Ганяти на велосипедах, влаштовувати пікніки з канапками й пляцками.
Книга написана чудовою мовою, з гумором, так, що я негайно захотіла щось ще від цієї авторки. Але з'ясувалося, що це її перша книжка! Ну що ж, будемо чекати продовження! А наразі якщо вам хочеться чогось легенького, приємного й теплого, почитайте "Толіків"

Давно вже я ТАК не читала. Кожну вільну хвилину бралась за цю книгу, бо історія цілковито мене захопила. І це при тому, що від початку я була не в захваті.
Справа в тому, що починається книга на мінорній ноті, я би навіть сказала на трагічній: мама йде з родини і залишає своїх дітей з агресивним та неадекватним татом. Такі моменти завжди змушують мене дуже сумувати і я легко починаю переживати за дітей. Можливо, занадто переживати.
Хоча тут дійсно було за що хвилюватися. Головна героїня книги - майже семирічна Кая мусить навчитися жити без мами, а потім і взагалі сама. І як при цьому можна не втратити довіру до людей?
Але насправді книга не про те. І згодом ви у цьому переконаєтеся. Ця книга про силу, про надію та про внутрішній вогник. Так, в ній багато важкого, сумного та несправедливого. Але і в ній так багато перемог, ніжності, любові та піклування!
А ще краси. Адже Каю оточують птахи, тварини, мушлі й дерева! Мені дуже сподобалось, як життя дівчинки переплітається з життям природи, цим наповнена кожна сторінка книги і це не просто тло, на якому розвивають події, це майже повноцінний герой (як місто у Підмогильного), з яким неможливо не рахуватися. Але тут він (чи вона - природа?) повсякчас є підтримкою, натхненням та самим життям.
Одним словом, у цій книзі є все, що і в справжньому житті: родинні питання, любов, біль, самотність, страх, творчість, навчання і багато-багато краси.
А, забула сказати, тут ще і детективна історія є
Я в щирому захваті від цієї книги і досі ходжу від враженням, хоча дочитала її майже тиждень тому. Бачу, що ще і фільм є по цій історії. Буду дивитися

Коли я починаю читати легкі романтичні книги, то не ставлю перед собою жодних очікувань. У більшості випадків всі ці історії доволі солодкі та веселі. Але «Віднині й довіку» Сари Дессен мене приємно здивувала. Вона не лише заволоділа моєю увагою з перших рядків, але й не хотіла відпускати на останніх сторінках
У книзі нам розповідають історію молодої дівчини Луни, яка допомагає свої мамі та хрещеному батькові в організації весіль. Одного дня вона знайомиться з сином їхньої клієнтки – Амброузом, який спочатку сильно її дратує, а після того, як її власна мама наймає його до них на роботу, Луна починає пізнавати його ближче та починає розуміти хлопця. Проблема лише в тому, що дівчина так і не змогла пережити втрату свого колишнього бойфренда, тому зовсім не ходить на побачення, і не дає нікому шансу завоювати її прихильність.
Ця історія показує нам, як складно буває людям після трагічних подій, а також переконує, що в житті можна знову стати щасливими та насолоджуватися всім, що на нас чекає в майбутньому.
Читаючи «Віднині й довіку» я ловила себе на думці, що хотіла б переглянути її екранізацію. Тому дуже сподіватимуся, що колись матиму можливість це зробити.
А ще залишу вам цитату із книги, яку варто записати маркером на холодильнику – «У нашому великому світі стільки речей, про які ми просимо, яких прагнемо і які згадуємо у молитвах. І задовольнити бажання кожного просто неможливо. Але не треба припиняти просити. Якщо ти перестанеш мріяти, то буде нічому здійснюватися».

Чудова романтична історія кохання з першого погляду й навіки. Клара та Бенджамін ніби створені один для одного, доповнюють один одного й відчувають це єднання. Вони обоє молоді, красиві й дуже невпевнені в собі. Та їхнє кохання, здається, буде вічним. Але, як це буває у молодих людей, недосконалість, критичність у ставленні до себе, ревнощі, тривожність, а головне таємниці (які кожен з них має) призводять до трагічного вчинку. Й закохані розлучаються на довгі 20 років. Кожен живе своїм окремим життям, та спогади про кохання нікуди не поділись.
Жорстокий теракт - вибух на стадіоні в містечку, де живе Бенджамін, змушує Клару покинути своє благополучне життя у Лондоні, кинутись на допомогу Бенджаміну та приїхати у місто їхнього кохання. Й ніби не було цих 20 років…
Ця зустріч дала Кларі та Бенджаміну другий шанс, можливість знову пізнати один одного й відродити своє кохання, яке насправді ніколи й не вмирало. Отакий собі хепі-енд.
Мені дуже сподобалось, що в цій романтичній історії авторка також порушує багато проблем сучасного суспільства: зловживання алкоголем, жорстоке поводження з дітьми, ставлення до дітей та підлітків з боку батьків та суспільства. Через Бенджаміна та його сина Айдена авторка показує, як батько може допомогти сину втілити його й свою мрію - грати в юнацькій футбольний збірній - не нав'язуючи своого рішення, а заохочуючи до правильного вибору. Це робить книгу більш живою й справжньою.

Що робити, якщо цілий день проводиш у розкішному офісі з людиною, яку щиро ненавидиш, і якщо у тебе навіть пароль на комп'ютері «Помри, Джоше, помри»? Люсі мила, чарівна та доброзичлива; вона пишається тим, що її люблять усі співробітники видавництва. Джош вродливий, розумний, але тримається так холодно, що його всі бояться. Вимушені проводити довгий робочий день у спільному кабінеті, Люсі та Джош тихо ненавидять один одного, постійно сперечаються і намагаються у всьому перевершити свого суперника.
Але коли зовсім безневинна подорож у ліфті закінчує пристрасним поцілунком, Люсі починає по-іншому дивитися на свого ворога. Вона і на роботу почала одягатися як на побачення. Може, Джош не відчуває її ненависті? Може, і вона не так вже й ненавидить Джоша? А може, це ще одна гра?
Весела та романтична історія про те, що від ненависті до кохання лише один крок. Книга, що допоможе зрозуміти: хто ж ці дві людини один одному насправді – кохані чи вороги? Відповідь на це питання здається начебто простою, але що ж насправді стоїть за стосунками Люсі та Джоша?
Їхні стосунки змінюються з кожною секундою, то вони дратують один одного, то відчувають, що люблять. Як же прийти до сталості? І при цьому не помилитись? А якщо колега відчуває інакше? Роман прочитала після перегляду фільму, але це не вплинуло на враження, бо образи героїв ідеально підібрані. Ця мила історія змусить усміхнутися і посміятися не раз, тому що герої (особливо Люсі) часто потрапляють у смішні ситуації, з яких треба викрутитися. Книга подарує багато романтичних моментів, але водночас вона дуже кумедна та мила, після неї стає тепло та радісно на душі. Якщо хочете прочитати любовний роман, то раджу придивитися до цього твору, для мене він запам'ятається надовго, і завжди викликатиме теплі почуття.