Купуйте неймовірні книги про кохання зі знижкою 20%! Дізнатись більше
Видавництво Навчальна книга – "Богдан" Купити електронні книги

Безкоштовно доставляємо замовлення від 300 грн - "УкрПошта" та від 500 грн - "Нова Пошта"

Новини
17.04.2024 5 біографій відомих людей. На кого ти хочеш бути схожим?

5 біографій відомих людей. На кого ти хочеш бути схожим?

Людям завжди хочеться мати власних героїв. Людей-еталонів, які досягли чогось більшого, ніж пересічний мешканець цієї планети: статків, слави, видатних досягнень, людей, які стали інфлюенсерами, до думки яких дослухаються…?

Гадаю, саме тому жанр біографій користується таким попитом у читачів. Ще б пак – дуже цікаво, як та чи інша відома людина доросла (чи докотилася?) до такого життя, як вона стала зіркою, що їй довелося подолати і що прийняти. А ще з'являється непереборне бажання «приміряти» на себе чуже життя, подумати, чи вдалось би тобі піти на всі жертви задля здійснення своєї мрії.

Біографії відомих людей аж ніяк не є «рекомендаціями для виконання». І ви в цьому переконаєтесь, щойно прочитаєте нашу добірку із 5 книг. Тут зібрано долі різних людей – і супермоделі, і винахідника-мільярдера, і видатного американського політика, і сценаристки найгучніших телепроектів, і кінозірки Голлівуду. Погляньте на цих людей незамуленим поглядом, прочитайте їхні історії сходження до успіху і…. і подумайте, чи воно того варте? Може, вам не треба повторювати сценарії цих відомих постатей, а шукати власне, своє особливе щастя і свій власний шлях?

Жінка, яка має план. Життя, сповнене пригод, краси й успіху

Мей Маск – це супермодель, яка прожила бурхливе і буремне життя та довго йшла до успіху. Її життя не було легким – у 31 вона стала матір’ю-одиначкою, боролася із зайвою вагою, зазнавала ейджизму в модельному бізнесі. За фахом Мей дієтолог, і зараз, у понад 70 років (а саме цей вік зірка називає «розквітом свого життя») і її практика поширилася у трьох країнах і на двох материках!

Давно слідкую за Мей у фейсбук, її дописи завжди гарні та змістовні. Тож у мене були досить високі очікування саме щодо цієї книги і вони більш ніж справдилися. Тож я ще не раз її перечитаю і щиро пораджу всім жінкам.

Можливо, ця книга більше підійде жінкам старшого віку ( адже авторці на момент написання було 71!). Проте вона містить чудові життєві поради для всіх без винятку жінок, особливо щодо харчування, адже Мей – дієтолог із двома докторськими ступенями!

Книга дуже конкретна ( що є, правду кажучи, рідкістю у літературі такого штибу), вона містить конкретні поради, які можна використати вже зараз. Тут ви знайдете неабиякий життєвий досвід і мудрість, а ще поради щодо здоров’я, краси, родини й кар’єри. Мей навчить вас, що кожен день свого життя ви можете (і повинні!) жити на повну – у будь-якому віці та за будь-яких обставин! Для цього потрібен лише план. І з цією книгою вам точно вдасться його збудувати і втілити, от побачите!

А ще це дуже мудра і виважена книга. Її авторка з позиції, коли вже все добре (діти виросли, труднощі подолані, успіх досягнутий) показує, що ніколи не варто здаватися і все найкраще – завжди попереду. Гадаю, саме таке чтиво буде корисним для жінок, які втратили віру у себе та опустили руки, які бояться самотності та невпевнені у завтрашньому дні, які бояться старіти і сумніваються у власній красі та силі. Я впевнена, що перегорнувши останню сторінку, ви відчуєте на губах після смак надії та щастя!

P.S. Доки не забула – Мей Маск ще є авторкою бестселера з дієтології «Feel fantastic», тож шукайте і користуйтесь на здоров'я!

Стів Джобс: людина, яка мислила по-іншому

«Джобс ображав будь-кого, хто не був першокласним фахівцем, і тим самим добився, щоб на Apple працювало не дуже багато ідіотів.» Волтер Айзексон

Ця книга біографії – одна з моїх улюблених, адже написана про життя мого кумира Стіва Джобса. Так, це людина з важким характером, своїми примхами і безліччю суперечливих якостей, але тим і цікавіше спостерігати, як він досяг таких неймовірних успіхів та висот. Отож, раніше, коли я ще нічого не знала про життя Стіва Джобса, то уявляла його як виважену, строгу і зібрану людину. Однак цей чоловік значно складніший, багатогранніший та дуже емоційний.

Він побудував справді грандіозну корпорацію, але людиною він був м'яко кажучи «не дуже». Та чи має це значення зараз? Думаю, ні, адже ми рідко робимо висновки про далеку від нас людину за його характером, а все-таки за досягненнями, а з цим у Стіва все було чудово.

Почну з кінця: найбільше вразило те, що людина з такими матеріальними можливостями і зв'язками не могла зробити пересадку печінки відразу, коли це було необхідно. Йому довелося чекати в загальній черзі, Друге – це звичайно ж віра, яка не дозволила лікуватися вчасно, мене так дратували ці всі морквяні дієти, якими Стів Джобс лікувався від раку. Ну от як так можна?!

У цій біографії йдеться про життя Джобса від моменту народження і до моменту смерті. Автор опирався на бесіди з самим Джобсом, інтерв'ю з його друзями, ворогами, колегами та сім'єю. Ми дізнаємося як з'явилася сама ідея створення комп'ютерів. В яких умовах працювали молоді винахідники. Про те, як переживав Джобс зриви і де шукав сили для подальшої роботи. Про його закоханості та родину.

Місцями епізоди у книзі дуже болючі. Істерики і сльози Джобса описуються дуже детально. Гнів, роздратування, грубість ... ці супутники йшли за Стівом упродовж усієї його кар'єри. Але поряд з ними йшли також справедливість, уміння бачити в людях потенціал, проникливість і здатність до генерації ідей. Біографія складна, вона не є хвалебним гімном Генію. Тут чесно розповідається про Джобса в першу чергу як про людину, у якого характер складався не тільки з приємних рис.

Але пригадайте, як все людство здригнулося від звістки про його смерть у 2011 році! Такі особистості приходять у наш світ, щоби радикально його змінити. Джобсові таке вдалося, унаслідок чого зараз живемо в ері комп’ютерів, згадуючи добрим словом піонерів цієї справи.

Які мої особисті висновки із цієї книги біографії? Я насамперед задумалася про людську долю, про те, як чоловік шукав щастя, не там, де я би його шукала, про те, що гроші не роблять щасливим...

«Мені не здається, що я хам і тиран, але якщо щось вийшло поганим, то я кажу про це людині в лице. Мій обов’язок – бути чесним.»

«Пам’ятати про смерть – кращий з усіх відомих мені методів уникнути безодні, в яку вас заганяє думка про те, що вам є, що втрачати.»

«Хвала безумцям. Бунтарям. Невдахам. Тим, хто завжди все робить недоречно і невпопад. Тим, хто бачить світ по-іншому. Вони не дотримуються правил. Вони сміються над звичаями. Їх можна цитувати, сперечатися з ними, прославляти чи проклинати їх. Тільки ігнорувати їх неможливо. Адже вони несуть зміни. Вони штовхають людство вперед. І нехай хтось скаже: безумці, ми кажемо: генії. Адже тільки безумець вірить, що він може змінити світ, – і тому міняє його.»

Буремна хвиля. Добрі часи, праведні справи, великі битви та інші звитяги

Дуже раджу цю книгу-біографію усім, хто цікавиться історією, політикою та геополітикою. 10 із 10 балів!

«Буремна хвиля» нагадує своєрідний альманах. Книга пронизана спогадами Джона Маккейна, його роздумами про життя, аналізом наслідків певних політичних рішень та їх впливу на розвиток окремих держав та світового порядку в цілому. Понад 30 років Маккейн присвятив роботі в Конгресі США, був республіканцем та патріотом: імпульсивним, небайдужим, завжди готовим до боротьби. У «Хвилі» він розповідає про важливі для нього законопроекти, що над ними він працював протягом своїх каденцій, про військові операції, що в них брали участь США, про цінності демократичного світу, які він відстоював все своє життя.

Маккейн був сином та онуком військових, його батько та дід воювали у Другій Світовій, а молодший син сенатора, теж військовий, брав участь у бойових діях в Іраку. Мати сенатора досі жива, у свої 107 років вона є однією з довгожительок Америки. «Я син та онук адміралів. Так зазвичай зазначають у перших рядках моєї біографії, але ще я син своєї матері й завжди ним був… Я успадкував лише дещицю її рис, яких достатньо, щоб сповнити енергією й наснагою моє насичене життя».

Разом із автором з перших сторінок я поринула у виборчі перегони, у яких він змагався разом з Обамою за можливість бути обраним на найвищу посаду лідера вільного світу – президента Сполучених Штатів Америки. Цікаво було читати про них зсередини. Мене дуже вразив розділ, у якому автор розповідає відкрито про жорстокі тортури, до яких вдавалися представники ЦРУ, військові і не тільки та про боротьбу з ними на законодавчому рівні.

Також сенатор Маккейн дуже цікаво розповідає про одну з головних проблем США – незаконну міграцію з Мексики. Мене вразив розділ про те, як він шукав вирішення проблеми на законодавчому рівні, будуючи імміграційну політику таким чином, аби створити найкращі умови для життя тих, хто нещодавно потрапив у Сполучені Штати, і тих, хто незаконно живе у країні багато років. Автор доводить, що політика Трампа в цьому напрямку хибна і будівництво великої стіни на кордоні не вирішить питання. Але більш за все мені сподобалися сьомий та восьмий розділи. Бо вони про наше – українське сьогодення, про те, що болить усім нам. Про війну в Чечні, та Грузії у 2008 року, про Майдан, про Крим, та війну на Сході України. Про те, що варто зняти рожеві окуляри і не шукати в очах Путіна мир, бо його там нема. І це стосується як західних політиків які до останнього намагалися налагодити співпрацю з Росією, так і наших сучасних політиків.

Маккейн зафіксував важливі для нього спогади з Майдану: «Коли ми приїхали на площу того суботнього вечора, надворі сніжило й було морозно та вітряно. Ми піднялися ліфтом на шостий поверх Будинку профспілок, щоб оглянути Майдан. Того вечора на ньому зібралося близько півмільйона впевнених і радісних людей, які не знали страху. Чоловіки, жінки й діти, молоді та старі — люди з усіх куточків країни… Мартін Лютер Кінг назвав «жорстокою нагальною актуальністю» трансформаційну мить, коли прагнення свободи має бути реалізоване, коли голос руху не можна заглушити, коли серця невідкладно прагнуть змін. Я бачив і відчував це тієї ночі. Це було захопливо й життєствердно. Якби мені сказали, що з усього тривалого життя я можу взяти з собою лише кілька спогадів, то ця ніч була б серед них…».

Підсумовуючи, автор розповідає про свою всеохопну підтримку мітингарів за свободу і демократію в багатьох країнах по всьому світу, серед яких Україна, Білорусь, Китай, В’єтнам, Бірма, Іран, Ірак, Кувейт та багато інших. Він стверджує, що американські цінності не є суто американськими, бо вони здобуті завдяки іммігрантам з усіх країн світу. Саме вони створили їх, базуючись на тому, що хотіли би бачити у своїх країнах, звідки вони поїхали.

На останок містер Маккейн дає усім політикам гарну пораду: домовляйтеся, шукайте компроміс, єднайтеся для вирішення надважливих рішень, на яких базується життя країни. Не відокремлюйтеся за партіями та фракціями, правляча сила чи опозиція – бо це не має значення, адже всі ви працюєте на розвиток своєї країни! Це саме те, чого нам також зараз не вистачає – єднання заради України! А виборцям він радить, щоб вони не велися на популістичні заяви, були більш обізнані у політиці, займали активну позицію і можливо згодом брали участь у виборах або навіть висувалися на посади у місцевих органах самоврядування і не тільки.

«Ми маємо цінувати світ, який самі створили, і не дозволити комусь, хто бореться на стороні переможених з правилами та цінностями, на яких цей світ ґрунтується, переконати нас, що він не вартий того, щоб за нього битися».

Рік, коли я казала "ТАК"

Чи були ситуації, коли ви відчували себе глибоко нещасною, а потім соромилися цього, бо порівняно з багатьма, до вас доля поставилася поблажливо? Наприклад, у вас є дах над головою, а у когось – ні, вам є що надіти, ви їсте, що забажаєте, а мільйони інших людей голодують? Зізнаюся, у мене бували! ⠀

А ви уявляєте, що такі почуття були у жінки, чиї телепрограми мали найвищий рейтинг у США? Жінки, яка зробила неабиякий внесок у боротьбу за рівність громадян Америки, яка закликала не йти проти своєї природи та не прогинатися?⠀ І ця жінка - головна сценаристка телепроектів «Анатомія пристрасті» та «Скандал», головна продюсерка серіалу "Як уникнути покарання за вбивство" й афроамериканка з непохитним характером. Це Шонда Раймс!

У своїй книзі «Рік, коли я казала ТАК» Шонда розповідає про переломний момент, коли зрозуміла, що нещасна, що життя пішло не тим шляхом, що вона більше не відчуває радості.

Тоді вона вирішила протягом цілого року говорити ТАК усім можливостям, які допоможуть їй подолати страх, невпевненість, провину перед дітьми та зроблять щасливою. Після цього рішення її життя кардинально змінилося. Вона досягла неймовірних висот у кар'єрі, з сором'язливої тихоні перетворюється на блискучого співрозмовника, її почали обожнювати, запрошувати на різні телепрограми, і при цьому вона досить багато часу проводила з дітьми, вдома. ⠀

Як їй це вдалося? Я пропоную почитати книгу - і все дізнатися з перших вуст. Скажу тільки, що Шонда тут не згладжує кути, не пропонує афірмації, спрямовані на виконання бажань, ні. Вона знімає з читача рожеві окуляри та занурює у реальність. Так, багато з того, що вона радить, треба пропустити через фільтр нашого менталітету, але запевняю – навіть після ретельної фільтрації залишиться над чим поміркувати!

Ця книга – чисте натхнення з величезною кількістю гумору. Шонда Раймс виконала чудову роботу, розповівши про свій рік, коли вона говорила лише “так”. Я провела чудовий час, читаючи цю книгу, і дуже не хотіла, щоби вона закінчувалася!

Друзі, коханки і велика халепа

Читаючи автобіографії зірок, я все частіше задумуюся: як оцінити такі тексти? Кому поставити омріяне 10 із 10? Зірці, яка вирішила розповісти світові історію свого життя? Райтеру, який влучно оформив історію в текст? Життю, яке склалося саме так, а не інакше? Та чи можна взагалі оцінювати чиєсь життя? Словом, дуже багато неоднозначних питань…

Але, думаю, значною мірою такі залежності виникають через особливості мозку творчих людей. Такі люди взагалі по-іншому відчувають та працюють. Їм завжди потрібно видавати геніальний результат, вигадувати те, чого не було до них, вражати, підкорювати, утримувати увагу, працювати на повну силу. Геніальні вірші писалися через трагічне кохання, геніальні картини – на піку почуттів, геніальні спектаклі – під впливом внутрішніх бурхливих емоцій.

Протягом усієї книги я думала, як дивовижно влаштована людська доля. Комусь випадає життя у селі – тихе і непомітне, а комусь судилося підкорити Голлівуд, жити в розкішному будинку в Лос-Анджелесі, бути улюбленцем світу і ненавидіти самого себе…

Я, як і багато хто, дуже люблю серіал «Друзі». Переглядала три рази точно і ось сьогодні, дочитавши цю книгу, сіла переглядати знову. Я завжди думала, що після зйомок всі актори, які стали неймовірно популярними і багатими, живуть довго і щасливо. Тому новина про загибель Метью Перрі стала для мене несподіванкою, 54 роки, ще жити і жити. Тож коли вийшла біографія, одразу вирішила ознайомитися із нею.

Вже в першому розділі на мене чекало потрясіння і шок. Метью з гумором і сарказмом розповідав, як був за один крок від смерті. У якийсь момент здалося, що це якийсь сценарій до фільму і ось зараз розпочнеться історія про нього. Але ні, все це відбувалося у житті актора. Метью Перрі народився в сім'ї знаменитих батьків: батько співак , мама виграла конкурс краси в Канаді. Але є один нюанс, вони були дуже молоді та не готові до дітей. Тож тато Метью йде з сім'ї, коли малому не було і року. Мама займається кар'єрою, дитина відчуває тотальну самотність. Що мене ще вразило? Метью розповідає про своє дитинство і згадує про те, що у віці трьох місяців йому давали таблетки, щоби він не кричав. Пігулки, які п'ють дорослі! Його посадили на заспокійливе у такому віці!

Підлітковий вік давався Метью непросто, тато одружився з іншою жінкою, мама теж вийшла заміж і народила від вітчима. Хлопець скрізь і завжди почувався зайвим. Уже в 14 років він п'є алкоголь і вживає наркотики. Для мене це було несподіванкою.

У 15 років Метью вирушає до батька у США, де починається його творчий шлях. Немає сенсу перелічувати фільмографію Метью Перрі, варто лише прочитати, як він розповідав про творчість на тлі своєї залежності, як йому доводилося долати себе, приховувати свій стан, щоби працювати.

Те, що Метью розповідає про своє життя, направду лякає. Скільки разів його витягали з того світу, як він змішував алкоголь і наркотики у пекельний коктейль. І начебто все є. Гроші, успіх, красиві жінки поряд, визнання публіки! Але Метью так і залишився глибоко самотньою людиною, яка мріє про дружину та дітей. Звичайно, можна його засуджувати, але хто ми такі, аби це робити? Неможливо залізти у душу й тіло іншої людини…

Метью так хотів уваги батьків! Завжди боявся, що жінки його покинуть, і кидав їх першим. Він хотів на мить відчути себе щасливим, вільним і комусь потрібним, але навіть наркотики не дали йому цього.

Метью завжди гнався за чимось недосяжним. Сумно усвідомлювати, що саме в той момент, коли він зміг подолати залежність, почав допомагати людям, повернувся до роботи і вірив, що скоро здобуде те саме щастя, він… помер. Наче він виконав свою місію, подолав страхи, але так і не встиг насолодитися спокійним життям.

Отож, 5 різних книг, 5 різних людей, 5 різних доль. Чи хочете ви буди на них подібними? Насправді – не варто. Книги біографій – це не рекомендації до виконання та не сценарії. Це можливість поглянути збоку на чиєсь успішне, здавалось би, життя, проаналізувати злети і падіння та зрозуміти, що насамперед цінне для вас.

Повернення до списку

Повідомити про неточність Закрити
Будь ласка, корректно заповніть вказане поле
Будь ласка, опишіть неточність