Література із розділу Історія (Культура і суспільство)

Були часи, коли дівчата не мали права робити те, що вважають за потрібне: обирати собі до смаку одяг, заняття, пару, фах, життєвий шлях. Жінки не мали ані виборчого права, ані повноцінного права власності. У світі є країни, де жінка дотепер не належить сама собі, дівчата не можуть без чоловіка, батька ...

Американський президент Теодор Рузвельт встигав «ковтнути» книжку перед сніданком. Інвестор Ворен Баффет прочитує по 500 сторінок щодня. Засновник Microsoft Білл Ґейтс щотижня перегортає останню сторінку цікавого йому видання. У чому таємниця їхнього супервстигання? Автор цієї книжки переконує, що таких результатів можна досягнути, опанувавши техніку скорочитання. Завдяки простій та ефективній методиці ...

У монографії на широкому історіографічному і фактичному матеріалі досліджено ґенезу українського повстанського запілля з другої половини 1943 до початку 1946 років. Показано специфіку функціонування найголовніших референтур запілля - господарської, політико-господарської , політико-пропагандистської, військово-мобілізаційної та діяльності УЧХ, з'ясовуються особливості формування на його теренах морально-психологічного клімату. Запропоноване монографічне дослідження є переробленим доповненим ...

«Щоденник Майдану та Війни» — це перевидання книги «Щоденник Майдану», що 2015 року вийшла у видавництві «Фоліо». Це не агітаційний текст, не роман на тлі революції — це особистий щоденник письменника, фіксоване відображення життя у Києві та країні — до листопада 2014 року, включаючи окупацію Криму, і далі — початок ...

У цій унікальній книзі, написаній видатним українським вченим, письменником і політичним діячем Михайлом Грушевським, стисло і доступно, надзвичайно колоритною мовою розповідається про невмирущі сторінки нашої героїчної минувшини, про споконвічні прагнення українського народу до волі та справедливості, про тернисті шляхи, якими він ішов до незалежності. Надзвичайно переймаючись тим, що українські землі ...

«Ни при каких условиях не сдаваться!» — эта крылатая фраза была произнесена Уинстоном Черчиллем в годы Второй мировой войны и обращена к его Британии... Именно эти слова после смерти великого политика помогут его жене Клементине пережить такую большую потерю и на протяжении следующих 12-ти лет продолжать его литературную деятельность, издавая ...