Фреска

Усі прозові твори Христини Лукащук буквально насичені чуттєвістю. Не виняток і повість «Фреска», всі сюжетні лінії якої вмотивовані саме чуттєвістю. Усе, що відбувається, наче нехотячи сплановане сплесками почуттів. Від самісінького початку, коли головному героєві наснилася жінка, в яку він інтуїтивно й наче автоматично закохується. До самісінького кінця, коли переплітаються невиразні почуття героя, його пасії, а теж найближчого друга. Умовні три крапки в кінці повісті є теж радше змислом, ніж смислом.