Страшне добро

Жовтень, 1966 рік. Доки дев'ятнадцятирічний Вільям Лавері, який щойно отримав кваліфікацію бальзамувальника, веселиться на випускному балі в Ноттінгемі, у маленькому шахтарському селі Аберфан відбувається страшна трагедія. Зсув вугільного терикону призвів до загибелі понад сотні людей, переважно дітей... Вільям не може сидіти склавши руки і зголошується поїхати добровольцем. Ця перша робота бальзамувальником залишає на серці хлопця величезну рану, яка ніяк не загоїться і ставить під сумнів його бажання стати батьком. Перше зіткнення зі смертю в ранньому віці, складні стосунки з матір'ю і трагедія в Аберфані формують Вільяма. Він виявляє, що співчуття може мати несподівані наслідки — адже та любов, що ми так невтомно віддаємо іншим, допомагає нам зцілитися самим.