Проща святої Бірґітти

Вернер фон Гейденстам — поет та прозаїк, навчався живопису в Парижі. Багато подорожував, враження від цих мандрівок втілилися у вірші його першої ліричної збірки «Пілігримство й мандрівні роки». Неоромантик шведської літератури, в тематиці поезій багато східної екзотики. Виступав проти натуралізму, заперечував тенденційне мистецтво, визнавав лише естетичну, а не суспільну, функцію красного письменства. Видав збірки ліричних поезій «Вірші», «Народ», «Нові вірші», «Останні вірші». З них «Вірші» та «Нові вірші» вважаються такими, що серйозно вплинули на подальший розвиток шведської поезії. Перший роман «Ендиміон» вийшов 1889 року і присвячений подорожі до Сирії. Знаковий роман у прозі та віршах «Ганс Альєнус», у якому відчутні і автобіографічні мотиви. Наприкінці дев'яностих років XIX століття Гейденстам звертається до національної історії, пише збірки новел «Карл XII та його вояки», «Святий Юрій і змій», повість «Проща святої Бірґітти», двотомний роман «Дерево Фолькунгів». 1912 року Вернер фон Гейденстам був обраний до Шведської академії, а 1916 року йому було присуджено Нобелівську премію.