Митрополит Андрей Шептицький і нацистський режим, 1941–1944

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) по праву вважається однією з найвпливовіших і водночас найскладніших постатей в історії Української Греко-Католицької Церкви. За більш як сорок років на митрополичому престолі він стикався з усіма тими катаклізмами, що спіткали європейців у першій половині XX століття: світовими війнами, розпадом імперій, поширенням і пануванням тоталітарних ідеологій тощо. І хоч сам він не вважав себе політиком, його пастирське служіння неминуче набувало суспільно-політичного виміру та значення, а його ставлення, зокрема, до нацистського режиму та його діяльність у роки німецької окупації ще й досі дістають діаметрально протилежні оцінки й нерідко стають предметом ідеологічно забарвлених дискусій. Це дослідження - спроба запропонувати новий погляд на діяльність галицького ієрарха в 1941-1944 рр., реконструювавши перебіг трьох років його життя під нацистським пануванням. Автор розглядає Шептицького в широкому контексті, який визначався тогочасними уявленнями про відносини між Церквою і державою, надіями на здобуття української державності, мріями про поєднання Церков, а також тими викликами, що поставали перед Церквами під владою безбожних і людиноненависницьких режимів, - і показує, як митрополит шукав відповіді на складні питання та які були реальні межі його можливостей в умовах німецької окупації.