Львівська братія

Євстахія Загачевського можна сміливо назвати «українським Ерн-стом Юнгером». Після втечі зі Львова у 1939 році майбутній письменник поринає в гущавину мілітарних подій Другої Світової. Спочатку записується до української військової частини в Німеччині, а після проголошення відновлення Української Держави 30 червня 1941 року у Львові з вишкільного табору потрапляє до концтабору Дахау. Уже звідти як «штрафник» зголошується до Першої мотопіхотної бригади Військ СС, після поранення переведений до дивізії «Мертва Голова», а згодом і до дивізії «Галичина». Роман «Львівська братія» є творчим переосмисленням автором свого життєвого досвіду. Головний герой твору потрапляє у горнило Другої світової війни, де зі звичайного львівського хлопця має переродитися у воїна.