Макар із дружиною Вірою звикли працювати не покладаючи рук. Цього ж учили доньок. Жили в достатку, бо заробили на нього потом і кров'ю. А потім — колективізація. Усе приватне майно стало колгоспним. Куркулів, що не хотіли віддавати своє, — на каторгу. Так вчинили і з Макаром. А Віру з дітьми та іншими земляками вивезли на Урал і кинули посеред лісу — з десятком сокир і кількома пачками сірників. Наглядачі згодом повернуться по тих, хто вижив. Там, де позбавляють усього, лишається одне бажання — жити. Всупереч усьому.
Макар із дружиною Вірою звикли працювати не покладаючи рук. Цього ж учили доньок. Жили в достатку, бо заробили на нього потом і кров'ю. А потім — колективізація. Усе приватне майно стало колгоспним. Куркулів, що не хотіли віддавати своє, — на каторгу. Так вчинили і з Макаром. А Віру з дітьми та іншими земляками вивезли на Урал і кинули посеред лісу — з десятком сокир і кількома пачками сірників. Наглядачі згодом повернуться по тих, хто вижив. Там, де позбавляють усього, лишається одне бажання — жити. Всупереч усьому.