[email protected]
Безкоштовно доставляємо замовлення від 300 грн - "УкрПошта" та від 500 грн - "Нова Пошта"
- До дня матері
- Новинки
- Новинки дитячої літератури
- Новинки художньої літератури
- Новинки навчальної літератури
- Новинки нон-фікшн
- Дитяча література
- Художня література
- Будинок. Побут. Дозвілля. Туризм
- Бізнес. Економіка. Право
- Культура і суспільство
- Наука. Техніка
- Медицина. Здоров’я
- Мови. Філологія
- Школа. Педагогіка
- Універсальний розділ
- Загальний
- Додаткова навігація
- Новини
Автори
Бенза Ярослав
Бенза Ярослав Антонович народився 20 лютого 1950 р. в селі Бариші Бучацького району на Тернопільщині. Закінчив Бариську середню школу і з відзнакою факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Із 1974 року працював у Тернопільській державній обласній телерадіокомпанії.
Для багатьох радіослухачів упродовж майже сорока років Ярослав Бенза був справжньою мистецькою візитівкою обласного державного радіо і загалом ТОДТРК. «В ефірі програма обласного державного радіо «Медобори». Перед мікрофоном її автор і ведучий Ярослав Бенза» – так упродовж понад двох десятиліть розпочинався радіоальманах «Медобори». Ця передача, за словами його особистого друга і творчого побратима Євгена Барова, була його витвором: «Він не віддавав її нікому, бо це його дитинка. Ним створена, ним виплекана упродовж багатьох років. І туди він запрошував справді обдарованих людей Тернопілля».
Вірші для дітей публікував у журналах «Україна», «Жінка», «Перець», «Тернопіль», «Барвінок», часописі «Русалка Дністрова», республіканській та обласній періодиці. Автор книжок «Олині олені» (1992), «Чарунки» (1995). Лауреат літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич.
«Абомовня» – третя книжка поета.
Передчасно пішов із життя 2 лютого 2010 р.
Білик Леся Петрівна
Леся Білик – письменниця, член НСПУ, педагог. Автор повістей «Усі дороги ведуть до Риму» (2004), «Хочемо раю на землі» (2006, вийшла під псевдонімом Олеся Галич), «Сьоме небо леді Арс» (2011, у співавторстві з Леонідом Біликом); романів «Душі в екзилі» (2012), «Портрет Діани» (2016, у співавторстві з Леонідом Біликом).
Лауреат низки вітчизняних конкурсів, серед яких «Коронація слова» (2007-го відзначено твір «Сьоме небо леді Арс», 2009-го – п'єсу «Переступи поріг») та конкурс радіоп’єс «Відродимо забутий жанр» («Рондо Кароля» – 2008; «Дев’ятий день» у співавторстві з Леонідом Біликом – 2011).
Атлантова Софія Олександрівна
Художниця, письменниця. Народилася в Києві 14 грудня 1981 року. Навчалася в Державній середній художній школі ім. Т. Г. Шевченка та в Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури в Києві. Працює в галузі іконопису, станкового та монументального живопису, книжкової графіки, інсталяції. Учасниця низки виставок в Україні та за її межами. Живе у Києві.
Авторка книжок для дітей «Миші», «Оповідки Загогульських», «Схибнутий ліс».
Книжка «Миші» увійшла до короткого списку премії «Дитяча Книга року BBC» у 2017 році.
Нагороджена орденом «За заслуги» третього ступеню.
Бланка Бускетс
Бланка Бускетс (Барселона, 20 березня 1961) — каталонська письменниця, філолог і сценарист. Автор дев’яти романів, за які вона отримала премію каталонських книготорговців 2011 року та премію Альгеро Донна 2015 року в Італії.
Бедрик Юрій Іванович
Поет, перекладач, літературознавець.
Народився 1 січня 1968 року в с. Студинка на Новгород-Сіверщині. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук. Працював на редакторській, викладацькій, журналістській, нині – на музейній роботі. Мешкає в м. Києві.
Автор низки збірок поезій, серед яких чотири – для дітей: «Тьотя Бегемотя» (2010), «Снюсь-нюсь-нюсь» (2015), «Хвостаті вірші» (2022); «Динозавромовки» (2023). Має чимало публікацій перекладів із дорослих та дитячих іноземних поетів.
Вірші Юрія Бедрика ввійшли до шкільної хрестоматії для наймолодших класів.
Арноті Крістін
Крістін Арноті (народжена як Ірен Ковач де Сендро; 20 листопада 1930 — 6 жовтня 2015) — французька письменниця угорського походження. Народилася в Будапешті. Її перша книга J'ai quinze ans et je ne veux pas mourir (Мені п'ятнадцять, і я не хочу померти) була подана на літературний конкурс і отримала Гран-прі Verité у 1954 році.
«Мені п’ятнадцять, і я не хочу померти» засновано на її щоденнику, у якому записано її досвід підліткового віку під час облоги Будапешта в 1945 році. Книгу рецензували в журналі Harper's Magazine у 1956 році, The Daily Express, The New York Times, Herald Tribune, San Francisco Examiner, Chicago Sunday Tribune і The Times.
Її другий роман «Dieu est en retard», 1955 («Бог спізнився») і третя книга «Il n'est pas si facile de vivre», 1957 («Жити не так легко» ), описують подорожі молодої жінки без громадянства без паспорта. Інші романи: «Le Cardinal Prisonnier», 1962 («Полонений кардинал»), «La Saison des Américains», 1964 («Американський сезон») та «Le Cavalier Mongol» 1976 («Монгольський вершник»), за яку вона отримала премію від Французької академії.
Аккерман Галя
Галя Аккерман – французька письменниця, історик, журналістка, блогерка, перекладачка з російської на французьку мову. Оглядачка журналу «Politique Internationale», відома як критик путінського режиму та дослідниця чорнобильської тематики.
Вона народилася 24 червня 1948 року в Москві, закінчила філологічний факультет Московського державного університету (класична філологія). У 1973 році емігрувала до Ізраїлю, а в 1984 році остаточно оселилася в Парижі. Захистила дисертацію в Сорбонні з історії релігії. Переклала на французьку мову з російської понад 80 книг.
З 1988 по 2010 роки працювала на «Radio France internationale». Вела рубрики «Доля ідей» і «Релігійна хроніка». З 1995 року працює у щоквартальному журналі «Politique Internationale», де займається оглядом політичної ситуації в Росії та пострадянських країнах.
Її статті публікують у провідних французьких, міжнародних та російських медіа: Le Monde, Libération, La Vie, Politique internationale, La Règle du jeu, Courrier de l'Unesco, Histoire et Liberté, Books, Building, Le Meilleur des mondes, 2050, Tumultes, Géo Histoire, Le Magazine littéraire, New Times, Новая газета, Знамья, Континент. Крім того, вона веде свій блог на сайті HuffPost (Франція).
21 грудня 2017 році французькі журналісти, серед них Галя Аккерман, опублікували відкритий лист у газеті «Le Monde» з вимогою заборони діяльність російського пропагандистського телеканалу Russia Today на території Франції.
Протягом 20 років Аккерман, як журналістка, займалася Чорнобильською тематикою. Вона брала інтерв'ю у свідків та ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, досліджувала архіви, відвідувала місцевість ЧАЕС. Була комісаром виставки про Чорнобиль у Центрі сучасної культури в Барселоні у 2006 році. На цю тематику опублікувала книги «Les Silences de Tchernobyl» (Мовчання Чорнобиля; видавництво Autrement, 2006), «Tchernobyl, retour sur un désastre» (Чорнобиль, повернення до катастрофи; видавництво Folio Documents, 2007), «Traverser Tchernobyl» (Пройти Чорнобиль; 2016).
У 2013 році опублікувала книгу «FEMEN» про діяльність українського феміністичного руху FEMEN. Книгу видало французьке видавництво «Кальман-Леві».
Галя Аккерман є співзасновником та генеральним секретарем організації «Європейський Форум для України». Вона організує лекції всесвітньо відомих інтелектуалів та громадських лідерів у Києві та інших містах України і конференції за їхньої участі, а також візити українських учених та громадських лідерів до країн Західної Європи. В Україні Аккерман часто виступає з лекціями на різних конференціях, зустрічах тощо.
