Можна сказати, що ця книжка британського журналіста і письменника Пітера Померанцева — про найновіші виклики демократії, про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, рішеннями, бажаннями, про індустрію, яка донедавна навіть не існувала, про нові та старі інструменти залякування і брехні, які використовують диктатури і наркомафія, релігійні фанатики і популісти, і що можна їм протиставити. Можна сказати, що ця книжка про інформаційні війни, ботів і погоничів ботів, про тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. Утім це також і книжка про XX століття, про його інтелектуальний спадок, про Холодну війну і КҐБ, про втрачену ілюзію, що більше інформації означатиме більше свободи та глибші дискусії, про пошук надії. Це також і сімейна історія, й історія дисидентства, яка, здавалося, закінчиться у XX столітті, але триває.