Дискурсус
Книги видавництва
-
new
Бульбона
«Бульбона» — це багатошаровий роман, що поєднує сучасність, 40-80-ті роки ХХ століття і позачасся. У центрі сюжету — розслідування Богдана Вовка, який намагається з’ясувати природу дивного видіння підводного світу, що відкриває перед ним драматичні сторінки минулого.
Основна колізія розгортається навколо затоплених сіл, які пішли під воду, коли облаштовували водосховища для ГЕС. Попри те, що здебільшого географічні назви в романі метафоричні, в основу покладено фольклор, спогади та досвід жителів конкретних сіл Чернівецької, Хмельницької та Київської областей.
В образі метафоричної річки Рибар мешканці різних регіонів України зможуть побачити «свою» річку і своє водосховище, а відтак — свої затоплені села. І в кожного буде інша версія — що це за річка і що це за села. Але у всіх — спільний «досвід Атлантиди», яка одного разу пішла під воду зі своїми віруваннями, легендами і пристрастями — з усім.
-
new
Мармурова жінка. Повість про Олену Пчілку
«Мармурова жінка» — це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки — видатної української інтелектуалки й мисткині — від дитячих років до останніх днів життя.
На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.
Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.
«Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.
-
По татовому плечу
«По татовому плечу» — нова прозова книжка Люби-Параскевії Стринадюк про гуцульський рід по татові, про гуцульську музику і знаних музикантів, гуцульську колєду, данці й театр.
Це художня проза, де переплітаються світи родинний і мистецький, де сусідять ґаздівство й набутки, творячи й довершуючи один одного....
-
-
Ще літо, але вже все зрозуміло
Придивляючись до деталей, автор раз у раз відкриває органічну цілісність світу, частиною якого є людина. Стиль письма Василя Карп’юка близиться до розмовної простоти, не втрачаючи виразності особистого голосу, а плин його мови, як це часто буває в розмові, легко переходить від побутових справ до питань метафізичних.
Для всіх, хто любить зупинятись і неквапом рушати далі.
-
Шпигунам не варто кохати
«Шпигунам не варто кохати» — це неймовірна історія про життя таємних агентів, сповнене пригод і небезпек. Перекладачка-італійка Орнелла Даллас на одній європейській конференції знайомиться з гарним і харизматичним ірландським посадовцем Фальком, який просить її про допомогу з перекладом і майже одразу завойовує серце жінки. Вони закохані й щасливі, збираються одружитися, але іноді чоловік поводиться досить дивно, засмучуючи цим наречену. Невже він щось приховує? Чи була їхня зустріч випадковою? Що спіткає Орнеллу й Фалька? Чи зможуть вони захистити своє кохання й одне одного в жорстокому протистоянні з небезпечними людьми й навіть поліцією?
У цій книжці на вас чекають подорожі різними континентами, втечі й переслідування, ризиковані й зухвалі вчинки, кохання й ревнощі — що може бути кращим поєднанням для захопливого читання?
-
Тотем
Нестача батьківської турботи у Віктора, спрага любові у його батька, бажання відчувати потрібність у Марії та жага ділитися любов’ю у Владислави. У кожного з них своя травма й свої орієнтири чи тотеми, що керують ними, плекаючи любов або ненависть. Це роман передусім про хвору, загублену, розтерзану душу, частково кожного з нас.
Написаний на початку 2000-х, «Тотем» Степана Процюка став і знаком нової літературної епохи, і соціально-психологічним портретом травмованої нації, і справжнім проривом у новому українському письмі. Через майже чверть століття роман виходить у новій редакції, продовжуючи вражати натуралізмом тем та образів.
-
Мила книжечка
У «Милій книжечці» Параска Плитка-Горицвіт розповідає історії зі свого дитинства у Бистреці й Криворівні.
Як вирізала з трісочок вориння на іграшковий пліт і цюкнула ножем в пальчик. Як ненароком влучила каменем в голову сусідського хлопчика. Як у творчому запалі до витинанки посікла ножицями татові документи А ще трохи школи, вечорниці, кутання маржини, татове ковальство й мамине прядіння
Це мальовничі історії з гуцульського дитинства у міжвоєнні роки ХХ ст.: життєвий триб, побут, звичаї. Стиль оповідок відтворює синтаксис і форми живої гуцульської говірки.
-
Як будувати Рідну Хату
Велич і смирення митрополита Андрея Шеп-тицького найповніше виражаються в його посланні «Як будувати Рідну Хату». Велич — бо годі знайти прозорішу візію найпростішого вирішення складної й заплутаної української проблеми. Смирення — бо ніхто краще від митрополита не розумів, наскільки важко робити найлегші речі разом і впродовж тривалого часу.
Історики можуть аналізувати, чому проект Шептицького не вдалося втілити 70 років тому. Па-раісторики можуть уявляти собі, якою була б Рідна Хата тепер, якби послання стало програмою дії 70, 20 років тому. Усі інтелектуали можуть запевняти, що — поки не пізно — слід прислухатися до слів митрополита хоч тепер, негайно.
Але велич і смирення Андрея Шептицького полягають ще й у тому, що стосовно його візії нечинними є такі поняття, як «запізно» чи «передчасно». Те, що він сказав, відбудеться саме тоді, коли буде вчасно.
-
Письменник про письменників
Це збірка проникливих і щемких есеїв про життя і творчість українських письменників. Хтось із них іще за життя став відомим і шанованим, хтось здобув визнання лише після смерті, а про когось ми й тепер мало що знаємо. Одні демонстрували сміливість і силу духу, протистоячи спершу імперським, а згодом радянським намаганням знищити чи маргіналізувати українську літературу, а інші мусили поступитися й аж до смерті служити владі, марнуючи свій талант і розриваючись між бажанням вижити й прагненням залишитись собою. Комусь же вдалося втекти за кордон, та це також не стало порятунком, а лише різновидом душевних тортур. Кожен зробив власний вибір, але твори цих письменників — частина українськогоиітературного спадку й заслуговують на те, щоб їх читали й аналізували, щоб ними наповнювалися й надихалися. Для ґрунтовнішого ж їх осягнення варто не тільки знати історичний і культурний контекст, а ще й брати до уваги думки фахівців. А хто може краще зрозуміти письменника і глибше осмислити його твори, як не інший письменник?
-
Руки і сльози. Роман про Івана Франка
Книжка Степана Процюка «Руки і сльози» — про різного Франка. Про хлопчика, зачудованого навколишнім світом, і наполегливого юнака, який стає непересічним інтелектуалом. Про не завжди щасливого сім'янина і фанатичного трудоголіка. Це історія про бідність, яка змушує займатися літературними підробітками, і про генія, з-під пера якого навіть у таких умовах виходять вершинні твори. А ще тут про арешти і переслідування, болючі втрати друзів і коханих жінок.
«Руки і сльози» Степана Процюка — це панорамний роман, де зображене тодішнє галицьке суспільство, його політичне і культурне життя. Сторінками промайнуть постаті багатьох відомих українців. Також це психологічний роман, у якому пронизливо відтворено внутрішній світ Івана Франка, зокрема в його останні найтяжчі роки, затьмарені хворобами.
-
Ти не впізнаєш мене
Відважний корсо повертається!
Після серії моторошних убивств минуло шість років. Здавалося б, що життя Єви нарешті владналося: тепер у неї є сім'я, друзі й новий затишний дім. Але чи всі її рани загоїлися? Чи трагічне минуле справді забуте, а темрява, яку колись посіяв у ній Садівник, не пустила коренів?
Після років спокою тихі дні міста потривожені загадковим зникненням студентки. Поліція вважає, що та втекла, але після чотирьох місяців даремних пошуків усе рвучко перевертається з ніг на голову. Доки Максим розбиратиметься з власним життям і шукатиме відповіді на свої запитання, Володі доведеться з'ясувати, що ж насправді сталося зі зниклою дівчиною, і поборотися за життя тих, кого він так сильно любить.
-
Пастушок з острова Неприступний
Коли Пастушок отримав родинну карту островів всього світу, він навіть не уявляв, які пригоди чекатимуть на нього. Та й звідки ж взятися тим пригодам на маленькому Неприступному острові посеред величезної купи океанської води?
Одного дня, безуспішно виконуючи вправи з техніки махання крилами, Пастушок побачив літаючого пінгвіна. Але ж як він навчився літати і чи зможе допомогти побачити небо Пастушкові?
Пристібайте паски безпеки, злітаємо в історію про справжню дружбу, довжиною в кілька тисяч кілометрів, в якій жоден білий ведмідь нікого не з'їв.
-
У нас, гуцулів. Сім книжок
Це оповідь гуцулки про гуцулів. Люба-Параскевія Стринадюк сама стає героїнею власної історії, яку розповідає зсередини. Емоційно, лірично, але максимально об'єктивно.
До зібрання увійшли вже опубліковані книжки, а також нова — «Дай ноту "ля". Гуцульські етюди». Сім книжок, де гармонійно поєднується гуцульський діалект з літературною українською мовою.
-
Повільні танці
У цій химерній книжці, кожен сюжет якої збурює почуття (і переважно не найкращі), ви познайомитеся з пересічними людьми, які займаються буденними справами. Наприклад, ловлять рибу в молочній річці, що тече в їхній квартирі, прирощують вербові гілки до ступень, аби стати вищими на зріст, а чи спілкуються з померлими родичами, які завітали на Різдво.
Чи може вам цікаво, що б робила карпатська нявка, якби переїхала до Києва? Що розкаже бездомний пес за чашкою кави? Чи що станеться з тим, чиїм тілом заволодіє мисляча виноградинка?
Не знаєте? То будете знати.
-
Олекса Довбуш. Кров опиря: пригодницька повість
Прародитель зла Арідник відправляє кажана-опиря, щоб той відшукав таємний сховок Олекси Довбуша і вразив опришка. Але кажан летить на запах крові і помилково кусає Олексину сестру Параску, маму Павлика. Жінка ризикує загинути або стати опирицею. Врятувати її можуть лише ліки на основі крові іншого опиря. Щоб її роздобути, Павлик вирушає аж у Трансильванію. Та чи вдасться хлопцеві досягнути бажаного? Що змусить Олексу Довбуша вийти зі свого сховку, і як він поведеться із паном Владзем?
Гов, а хто такий пан Владзьо?
-
Райска птиця. Зібрання творів
Ця збірка — найповніше на сьогодні видання літературної спадщини Марка Черемшини. Тут містяться художні твори, літературно-критичні виступи, присвяти, мемуари, художні переклади та листи українського класика. У текстах збережено мовостиль Марка Черемшини, вони подаються за прижиттєвими для письменика першодруками, звіреними з автографами. У кінці книжки вміщено примітки до кожного твору і словник малозрозумілих слів.
Дослідники творчості Марка Черемшини відзначають наближеність його художніх текстів до такого специфічного, але дуже глибокого й емоційно наповненого фольклорного жанру, як голосіння. Тож завдяки чуттєвості та яскравості зображених картин життя вони не залишають байдужим жодного читача, проникнувши в саме серце і викликавши незабутні враження. А мемуари, присвяти, виступи, листи письменника допомагають краще пізнати його характер і світогляд, знайомлячи читача з Марком Черемшиною не лише як із талановитим літератором, а й багатогранною, енергійною людиною та щирим, відданим другом.
-
-
За ким правда: роман
Щойно закінчилася Друга світова війна. Випускниця з маленького містечка Аліна — спочатку захоплена учениця, що попри труднощі не втрачає оптимізму і приймає на віру радянську пропаганду. Далі — замріяна абітурієнтка, мрії якої про освіту постійно натикаються на перешкоди. Врешті — вчителька у чужому селі, де переживає зміни і набуває досвіду. Багато речей доводиться переосмислити у вирі звичних і незвичайних подій.
Особливий вплив на Аліну мають зустрічі із воїнами УПА, які сіють сумнів у тому, в що вона вірила дотепер. Та чи вдасться дівчині остаточно збагнути за ким правда?
-
Побачити сонце "Криївка - 2022": роман
Режисер Сергій знімає фільм про життя та боротьбу вояків УПА за сценарієм своєї колишньої дівчини Анни, яка також є виконавицею головної ролі. Вони зустрілись на знімальному майданчику через десять років після завершення стосунків. Тож робота над фільмом покаже, чи охололи їхні почуття насправді.
Під час зйомок стрічки група мандрує заходом України і знаходить таємничу карту, створену повстанцями, але… бракує її другої частини. Де ж вона і що зображено на мапі? А в одній із відвіданих криївок висить стара світлина, на якій Анна впізнає… саму себе. Але як таке можливо? Відповіді дівчина шукає у Гданську і Львові. Тим часом Сергій потрапляє на фронт, у саму гущу російсько-української війни.
Ці події переплітаються із життям двох закоханих із «лісової» армії — Михайла та Анни, які разом із побратимами виборюють для своєї землі волю. Михайло очолює сотню легендарного куреня «Скажені».
Що ж пов’язує цих людей і їхні долі? Щоб дізнатися, читайте захопливий історичний роман Уляни Дудок.
-
У сніговому полоні: повість
Богдан і Людмила знані й успішні фахівці в медичній сфері. Вони часто бачаться на професійних зустрічах і семінарах, а одного разу опиняються в невеликому гірському селищі, занесеному снігом, без зв’язку із зовнішнім світом, електрики і фахової медичної допомоги. Саме там вони зможуть зрозуміти, що насправді відчувають одне до одного. Та чи витримають їхні почуття випробування спільним усамітненим життям? Чи зможе Богдан обрати між дружиною і коханкою, між високооплачуваною роботою і власними бажаннями? Чи вдасться Людмилі впоратися із своїми страхами і стати щасливою?
Це історія про те, як важко іноді зрозуміти власні почуття і як ізоляція від світу допомагає розібратися в непевних життєвих ситуаціях.
-
Корсо: роман
Для всіх Єва завжди була милою, доброзичливою дівчиною. Такою вона видавалася й собі. Аж поки одного дня в її життя не ввірвався таємничий пес-знайда — і все пішло шкереберть: кохання, робота, сім'я. У шаленому вирі подій несподівано зникає подруга героїні. Поліція і медіа говорять про серійного вбивцю. Розпочинається розслідування — і Єва опиняється в епіцентрі жаху. Чи вистачить їй мужності й доброти, щоб протистояти злу, яке невідворотно наближається?
-
Бомжі Донбасу
Роман поєднує реалізм та утопію. До товариства україномовних Макіївських безхатченків потрапляє книга з альтернативною історією про державу, яка існувала тисячу років тому. Автор намагається вписати Донбас в контекст української історії з часів Хрещення Русі.
Та чи варто покладатися на очікування очевидного?
-
Камінна душа: повість
Перше видання повісті Гната Хоткевича «Камінна душя» було опубліковане 1911 року. Саме воно лягло в основу цієї книжки.
У нашій редакції збережено особливості гуцульського діалекту, деяку застарілу лексику, а також пізніше вилучені фрагменти тексту, зокрема ті, що описують звичаї і типові риси характеру гуцулів.
«Камінна душя» — це історія про те, як кохання може не просто змінювати, а визначати долі людей. Хтось отримує можливість виправити свої помилки, зроблені під його впливом, а когось воно приводить до фатального кінця; хтось кохає щиро і віддано, а хтось лише грається чужими почуттями; хтось готовий померти заради свого кохання, а хтось — убити.
Молода попадя Маруся, прибувши з чоловіком та свекрухою у Кри-ворівню, де священнику дали парафію, зустрічає опришківського ватажка Дмитра і закохується в нього. Та чи принесе це кохання їй щастя? Чи взаємне воно? До яких дій підштовхне? Які наслідки спричинить?
Історія розгортається на тлі карпатських пейзажів, самобутніх гуцульських звичаїв та опришківських легенд.
-
Довбуш
У книжці оповідається історія легендарного опришківського ватажка Олекси Довбуша, який зі звичайного ґазди, чоловіка і батька перетворився на «месника народних кривд». Олекса знайомиться зі священником, який стає його ідеологічним наставником, разом чоловіки вирішують змінити суспільно-політичний устрій на Гуцульщині. Та чи справді вони розуміють один одного? Чи зможуть діяти спільно і злагоджено? Чим готові пожертвувати заради досягнення своєї мети?
А ще, прочитавши повість, ви багато дізнаєтеся про життя гуцулів: як вони випасають худобу на полонинах, що роблять під час нападу ведмедя, як ставлять вівчарські стаї, як готують бриндзу, які чари потрібні «до полонини» тощо. Досить детально та розлого Гнат Хоткевич описує й побут польської шляхти, а також політичні процеси в Європі XVIII ст.
І все це переплетено з неймовірними історіями про опришківські пригоди і заховані у горах скарби, які буцімто охороняють потойбічні істоти, про жорстокі убивства і героїчні вчинки, про жадібність і самопожертву.
Тож ким насправді був Олекса Довбуш? Героєм і оборонцем простого народу чи ватажком злочинців і безжалісним убивцею? Та й чи можна однозначно оцінити людські вчинки, особливо в історичному контексті?
Твір публікується за авторськими рукописами і машинописами, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві у Львові. У нашій редакції збережено особливості гуцульського діалекту, деяку застарілу лексику, а також вилучені в радянських виданнях фрагменти тексту.
-
Спартанська дівчинка
Це книжка про те, як люди любляться і страждають. В оповіданнях Лелі Покотиполе на вас чекають:
• божевільна жінка, якій увижаються глибоко символічні коні;
• дівочка, яка шукала себе, а найшла мужика в татухах, хату з привидом і повні хащі магічного реалізму;
• зовсім не героїчна персонажка, яка хотіла воювати, а натомість переспала з побратимом, вляпалась у трагічну любов і наблю-вала командиру на берці;
• лисичка на обкладинці — вам що, не подобається лисичка на обкладинці? — та дуже гарні акварельні ілюстрації всередині...
...і це ще навіть не десята частина того, що твориться в книзі.
Жінкам у цих історіях дуже боляче, але вони все одно гордо тримають свої любові при тілах, як переляканих лисенят, — аж поки ті їх не розтерзають або не зазимують у їхніх пазухах.
-
Тіни забутих предків
Це книжка про первісне кохання між Иванком та Маріч-кою, що зростало разом з ними попри кровну ворожнечу їхніх родин. Це також історія про зраду і вільну любов, про біль втрати і силу почуттів, про смерть та екзистенційну самотність, а водночас — про гуцульський вітаїзм та вміння набу-ватися.
Це видання унікальне — тут збережено мову останньої прижиттєвої публікації повісті 1913 р.
-
Млини мелють поволі: роман
Книга Сергія Бабкіна «Млини мелють поволі» - спроба автора дослідити, навіть більше, препарувати психологію його героїв на перетині соціального та екзистенційного.
Неможливо лишатись байдужим до того, як складаються долі одного з головних персонажів - Горислава та його матері Авеліни, котрій хлопець прагне помститися за родинну трагедію, в якій звинувачує її одну. Кожен із другорядних героїв робить їхню історію об'ємнішою і більш тактильною.
Деталізована візуалізація тексту, відверта кінематографічність багатьох сцен, нелінійність сюжету - сприяють ще більшому оживленню героїв повісті. Натуралістичні описи поєднуються з ліричними відступами, а також сюрреалістичними, наближеними до притчових вкрапленнями.
І насамкінець влучне розгортання внутрішніх монологів героїв - це те, що надає книжці «Млини мелють поволі» тієї тяглості і напруженості, що не дають відірватись від читання.
-
Людина без шкіри. Психотип Василя Стуса
Двадцять днів, проведених разом із Василем Стусом 1972 року в камері київського КДБ, дали можливість фаховому лікарю-психіатру Семену Глузману поставити йому незалежний «діагноз»: Василь Стус — це людина без шкіри, яка гостро відчувала фальш, брехню і чужий біль. Такою, настільки промовистою і влучною, метафорою Семен Глузман фіксує одну з ключових відносних констант Сту-сової індивідуальної своєрідності: йдеться про вразливість людини, яка гостро відчуває. Цей нарис — намагання збагнути спектр душевного життя експансивної постаті Василя Стуса, її стабільної внутрішньої конституції зі схильностями, потенціалами і самовираженням, а отже, відчитати форми взаємин письменника зі світом.
-
Опришки. Народні оповідання
Шє з молодих років Петро Шекерик-Доників, заохочений своїм учителем Луков Гарматієм, почєв збирати етнографічні матер'яли. Він був першим гуцулом, шо взєвси за цису роботу. Доти гуцулами інтересувалиси лиш приїжджі, а гуцули не дуже, бо й так всьо знали. Але приїжджі брали лиш то, шо їм треба було. Або так, як уміли.
До цеї книжки увійшли народні оповідання про опришків, икі зібрав Петро Шекерик-Доників. У 1910 р. уни вже друкувалиси в Етнографічному збірнику №26 під редакцієв Володимира Гнатюка. В тому збірнику було аж 17 авторів. Кождний з них шос записав і подав до збірника. Хтос бірше, а хтос менше. Разом вішло 258. Але аж 104 з цих оповідань записав саме Шекерик-Доників. Це вже є так багато, як ви видите в цій книжці, і цес об'єм дає доста добре зрозуміти, шо то були за люди і в икий чєс уни жили.
Разом з тим, Шекерик-Доників записав свої оповідання тими словами, шо чув від тих, хто їму оповідав — найчистішим гуцульським діалектом. Тимой у цій книжці маємо не лиш оповідання про опришків, а й ту мову, иков уни говорили.
Видавництво “Богдан”
Обране
